Мучеників Мануїла, Аверкія
Згідно з житієм, Мануїл, Савел та Ісмаїл були рідними братами і походили із сім'ї знатного перса-язичника.
Їх мати була християнкою і виховала синів у своїй вірі. Юнаки були хрещені пресвітером Евноїком. У зрілому віці вони були зараховані у військо гиренського царя Адамундара.
Брати були направлені до імператора Юліана для мирних переговорів у прикордонних справах. Вони були прийняті з пошаною, але під час язичницького свята в Халкидоні відмовилися взяти в ньому участь, що викликало гнів Юліана.
Після відмови братів відректися від християнської віри вони були піддані катуванням: їх роздягли, поклали на землю і нещадно били ременями по хребту і животу.
Потім молодих людей повісили на місці для мук, високо прибивши до дерева руки і ноги, і залізними зубцями стругали все тіло.
Після мук Мануїла, Савела та Ісмаїла обезголовили. Вшанування братів-мучеників почалося відразу ж після їхньої смерті.
У 395 році імператор Феодосій Великий переніс їх мощі в Константинополь і побудував у ньому церкву на їхню честь. Константинопольський патріарх Герман, ще будучи простим ченцем, написав канон святим мученикам.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
