28. Пн. Прор. Амоса. Свт. Михаїла Київ. Поч. Петрового посту.
Святий пророк Амос
Святий пророк Амос, третій з 12 малих пророків, жив у VIII столітті до Різдва Христова. В цей час єврейський народ був розділений на два царства: Іудейське і Ізраїльське. В Єрусалимі правив іудейський цар Озія а у 10-ти ізраїльських колін що відокремилися, - Єровоам 11-й, ідолопоклонник. В Вефилі він поставив кумира у вигляді золотого тільця, якому і поклонялися відкидає від Істинного Бога ізраїльтяни.
Пророк Амос був юдеєм, уродженцем селища Фекуі. Простий і невчений, але сповнений гарячої вірою і ревнощами про славу Істинного Бога пастух був обраний Господом на пророче служіння і посланий в Ізраїльське царство для викриття нечестивого царя Єровоама та відпалих від Бога ізраїльтян. Пророк передбачав їм великі лиха, яким повинні були піддатися Ізраїльське царство і язичницькі народи , що оточували його за своє нечестя. За свої викриття пророк Амос неодноразово переносив побої і вигнання. Але він знову повертався в Вефиль і, погрожуючи неминучими лихами, продовжував закликати ізраїльтян до покаяння. Особливо ненавидів пророка жрець ідольського капища Амація. Пророк передбачив йому і всьому його дому швидку погибель і за це зазнав побиття. Син Амації Уззійя вдарив святого по голові дубиною і важко поранив. Пророк Амос, ледве живий, дістався свого рідного селища і там помер близько 783 року до Різдва Христова.
Святитель Михаїл, перший митрополит Київський і всієї Русі
Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, за Іоакимівським літописом був сирійцем, за рештою літописів – болгарин, або серб. В 989 році він прибув з Корсуня разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира, який незадовго до цього прийняв Хрещення. На долю першого митрополита нашої Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно обходив новопросвічену Руську землю, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, закладаючи перші храми та духовні училища. В Ростові він заснував першу дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча і строгим ієрархом. Церква на землях Русі зберегла пам’ять про заслуги первосвятителя: в синодиках Київського і Новгородського Софійських соборів він по праву називається першоначальником.
Упокоївся святитель Михаїл в 992 році і був похований в Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в місті Києві. Приблизно 1103 року при святому ігумені Феоктисті ( пізніше святитель Чернігівський), мощі його були перенесені в Антонієві (Ближні) печери, а 1 жовтня 1730 року у Велику Печерську церкву Успіння Пресвятої Богородиці. На даний час нетлінні мощі святителя знаходяться в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
