Цецинська гора оповита давніми легендами про таємничі підземелля і скарби, сховані в її нетрях. Ця місцина старша за місто Чернівці на 13 років і 10 місяців.
Про це йдеться у книзі "CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (автори Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський), пише molbuk.ua
Цецинська гора користувалася такою популярністю серед буковинців та гостей краю, що цим вирішив скористатися доктор мистецтвознавства, сенатор, популярний у Чернівцях меценат Володимир Залозецький. У своєму помешканні біля гори Цецино він заснував "Гуцульський музей".
Ідея створення в Чернівцях музею під відкритим небом виникла ще у 1906 році на засіданні Наукового товариства в Зальцбурзі (Австрія).
Тут були представлені плани його спорудження. В. Залозецький вирішив увіковічнити дерев’яні пам’ятки Букового краю.
У 1934 році справа зрушила з мертвої точки: на гору Цецино, де пан Володимир успадкував садибу, привезли з Карпат та дбайливо відновили різьблену селянську садибу. Поруч знаходилися господарські споруди. А вела до міні-музею гарна різьблена брама.
Це мало започаткувати маленький музей гуцульського мистецтва Буковини, який би знайомив світ з унікальною гірською культурою.
Доктора В. Залозецького на Цецині відвідували іноземні науковці, журналісти, політики. Там побували французький та англійський посли, консули майже усіх країн, що були акредитовані у Чернівцях того часу.
Є дані, що у 1938 році цей музей відвідав відомий чернівецький лікар та скульптор Опанас Шевчукевич з дружиною Ольгою.
Подальша доля музею невідома. Вважають, що він згорів у кінці 1930-их років. До наших днів збереглася лише різьблена брама, на якій вирізано дату "1934".
Тепер брама встановлена на території обласного музею архітектури та побуту.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
