Опису міської території та її меж із давніх часів не збереглося. Їх відновлювали по окремих уривчастих даних. Відлік брали від першої писемної згадки про Чернівці 1408 року.
У той час, за розповіддю доктора історичних наук, професора ЧНУ Михайла Чучка, наше місто було молдавським селом і концентрувалося довкола митниці біля церкви Святої Параскеви. Потім воно почало розростатися і в середині XV століття стало містечком і центром волості.
Як пише дослідник Раймунд Фрідріх Кайндль, Чернівці належали до числа княжих міст, тобто підпорядковувалися лише князю і не підлягали жодному поміщикові. З грамоти воєводи Радула відомо, що Чернівцям належали деякі пасовища на протилежному березі річки Прут. Втрата цієї території на початку XVII століття сталася після одного судового процесу.
У князівській грамоті 1751 року зазначено, що Гореча знаходиться на міській території. У цій місцевості виник скит, який згодом розвинувся у монастир. До міста належали також передмістя Роша і Клокучка. Таким чином, як писав Кайндль, наприкінці молдавського панування Чернівці охоплювали чималу територію і користувалися статутом міського правління.
У перші роки австрійського панування місто було ще дуже слабо заселене. Земельні ділянки для охочих будуватися роздавали безкоштовно. На нинішній вулиці Шкільній влаштували католицьке кладовище, яке згодом перенесли за театр. Близько 1787 року на площі Єлизавети (зараз Театральна) знаходилися загони для худоби і росла конюшина. На місці Кафедрального собору було болото, де полювали на качок, і ріс "шовковичний сад". На місці в’язниці на Соборній площі височіла гора, яку називали Чернівецькою. Потім її стесали, а землею засипали низовину поблизу ринку Центральний.
У 1775 році у місті було лише 290 будинків, у 1787 – 414, у 1836 – 956, у 1900 – 2869. Спочатку розбудова міста відбувалася вздовж вулиці Головної, яку впорядкували і продовжили до річки Прут. Муровані будівлі з’явилися тут у середині ХІХ століття. Далі місто розросталося в напрямку вулиці Кушнірської (зараз Сагайдачного). Тоді цей район називали Селище. Згодом Чернівці розтягнулися до площі Австрії (нині Соборна), де спорудили будинок для крайової адміністрації.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
