Відповідно до закону "Про судоустрій і статус суддів", присяжним може бути громадянин, який досяг 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
В американських фільмах ми бачимо зазвичай 12 присяжних, які розглядають майже всі кримінальні справи і виносять свій вердикт окремо від професійного судді. Та в Україні, як виявилося, присяжний – це у минулому той самий народний засідатель.
Про це розповів суддя-спікер Чернівецького апеляційного суду Володимир Потоцький.
"Інститут присяжних передбачений Кримінально-процесуальним кодексом, законом про судоустрій. Але інститут присяжних як такий у нас не працює. Бо що це таке у нашій ситуації? Це, наприклад, два професійних судді і три народних засідателі. Так, присяжних раніше називали народними засідателями. Просто щоби все це відповідало європейським принципам, їх назвали присяжними. А порядок формування, функціональні обов’язки, права, процедура – все те саме, що було раніше", - пояснює суддя.
Народний засідатель на період здійснення судочинства звільнявся від основної роботи, йому виплачувався середньомісячний заробіток. Він набирав статусу судді на період здійснення повноважень. Тобто під час розгляду конкретної кримінальної справи (зараз це називається кримінальне провадження) користувався правами й обов’язками судді. Щойно завершувався розгляд справи, він втрачав будь-які права та обов’язки судді, каже Володимир Потоцький.
"Суд присяжних брав участь тільки у певній категорії справ. Зокрема, там, де передбачене покарання більше 10 років або довічне позбавлення волі. У цих випадках обвинувачений має право заявити клопотання, щоби справу щодо нього розглядав суд присяжних. Суд зобов’язаний тоді оголосити перерву і сформувати суд присяжних. Формуванням списку присяжних займається міська рада. Наприклад, до суду присяжних набрали 15-20 осіб. Щойно в будь-якому з судів виникла ситуація, коли потрібно сформувати суд присяжних, суд зв’язується з міськрадою, яка повідомляє цих людей про те, що такого-то дня відбудеться слухання справи. І присяжний не має права відмовитися", - зазначає суддя-спікер.
Хто не може стати присяжним:
- громадяни, яких суд визнав обмежено дієздатними або недієздатними;
- які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
- які мають незняту чи непогашену судимість;
- народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
- особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
- громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
- особи, які не володіють державною мовою.
Куди звертатися
Список присяжних формує та затверджує міськрада. Тих, хто має бажання спробувати себе у ролі присяжного, запрошують звернутися з відповідною заявою до Чернівецької міськради до 5 березня.
Консультації з питань щодо набору присяжних надає юридичне управління Чернівецької міськради (площа Центральна,1, кабінет № 306, тел. 55-36-60, 55-09-54).
Повну версію публікації читайте у свіжому випуску "МБ" за 25 лютого - 3 березня.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
