Чернівецьку телевежу спочатку планували збудувати на Соборній площі міста. Проте передумали через категоричне заперечення авіаторів.
Про це ветерани буковинського телебачення Василь Довгий і Василь Селезінка написали у книзі "Світло Цецинської гори", повідомляють "Версії".
"Спочатку планували побудувати телевежу і студію посеред міста біля Соборної Площі, де в той час розташовувалась служба швидкої допомоги. Але після того, як авіатори висловили своє категоричне заперечення (боялись крилом зачепити вежу), вирішили розпочати роботи на місці руїн давньої фортеці, на високій горі Цецин, що розташована за десять кілометрів від міста…
Цецинська гора має складний рельєф , а тому всі роботи проводились у досить складних природних і геологічних умовах. Через відсутність державних асигнувань до будівництва телебачення були залучені майже всі великі промислові підприємства Чернівців. Але особливо значну допомогу надали машинобудівний та інструментальний заводи, "Легмаш", місцева електростанція. Основну техніку отримали з Києва, Ленінграда, Москви".
27 вересня 1961 року у Чернівцях з допомогою Львівського телебачення вийшла в ефір перша пробна передача. Друга – 29 вересня. Третя – 3 жовтня 1961-го.
Перша пробна передача тривала всього 5 хвилин. Диктор пропонувала не подивитись, а "послухати обласні вісті", що складалися всього з двох інформацій. Наказом Голови Держтелерадіо України від 4 жовтня 1961 року тодішній обласній редакції радіомовлення було дозволено 10 жовтня розпочати підготовку і видачу в ефір власних передач.
Першою офіційною передачею була програма, що вийшла в ефір 12 жовтня. Її редактором був Петро Романюк, а дикторами Людмила Єгорова та Драгош Буджак.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
