Цінним джерелом вивчення історії Буковини (поряд з іншими документами минулого) є поштівки.
Як вид поштових послань поштова картка без ілюстрації, тобто листівка, була запроваджена в обігу Австро-Угорщини 1 жовтня 1969 року.
Про це йдеться на Facebook-сторінці Чернівецького обласного краєзнавчого музею, пише molbuk.ua
Перші ілюстровані поштівки з різноманітними краєвидами з’явилися у 90-х роках ХІХ ст. Вони видавалися у Львові, Станіславі, Коломиї та інших містах.
Достовірно відомо, що перші поштівки з видами Чернівців пройшли пошту в 1896–1898 роках. Після цього їх випуск стає систематичним, а зображення на них урізноманітнюються.
Серед чернівецьких видавців слід згадати Леона Кьонінга, Йозефа Горовіца, Зигмунда Єгера, Фрідріха Рібера, Ромуальда Шалі, Анну Фішер, Моріца Галіба та інших.
Загалом відомо понад 30 видавництв, які розташовувались переважно в центрі міста.
Розповсюдженню поштівок сприяла преса того часу. Зокрема, газета "Буковина" від 14 лютого 1899 року вмістила таке оголошення: "Картки кореспонденційні з видами "Народного дому" продаються в "Руській друкарні" в Чернівцях по ціні 3 кр. від штуки... Кореспонденційні картки, як і листові папери, виготовлені з доброго і гладкого паперу. Такими листами і картками повинен послуговуватись кожний буковинський Русин".
Отож, поштові листівки – це своєрідні візитівки свого часу, які здатні розбудити нашу пам’ять, поглибити почуття любові до рідного міста. Тож не дивно, що наші краяни віталися відповідно до різних подій і свят. І Різдво Христове тому не виняток.
Чернівецький обласний краєзнавчий музей пропонує для перегляду Різдвяні поштівки з фондів (музейна колекція нараховує близько тисячі штук), які були в обігу на території Буковини.
Це поштівки австрійські та російські, адже саме до складу цих двох імперій у свій час входив наш край. До речі, австрійські поштівки – з особистої переписки першої жінки-художниці на Буковині – Августи Кохановської.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
