Довгий час періодом заснування Лужанської церкви вважалися 1453-1455 роки. Це твердження базувалось на даних купчої грамоти, яка висвітлює факт покупки села Лужани литовським боярином Феодором Вітольдом у місцевого поміщика Вранича.
Особу Вітольда було увічнено у ктиторському портреті-фресці із зображенням боярина в образі литовського лицаря на білому коні та супроводжуючим написом. До недавнього часу вважалося, що саме шляхетний ктитор Вітольд зініціював будівництво храму, проте, нещодавні відкриття засвідчили інше – про це трохи нижче. За припущенням дослідників, саме за портретом, в трунній ніші і знайшов свій останній притулок увійшовший до історії володар Лужан.
Інші старовинні фрески з написами та датами, фрагменти яких збереглися до наших часів, відображають біблійні сюжети, постаті християнських святих та гіпотетично членів родини Вітольда. Цінною пам’яткою культового мистецтва вважається й церковний старовинний іконостас в стилі українського бароко з низкою рідкісних ікон. Скарбниця храму містить також дві раритетні плащаниці.
Церква пережила чимало потрясінь та жорстоких нападів. Посічені турецькими шаблями фрески – тому драматичне підтвердження. А десь на подвір’ї ховається криниця, де позаминулого століття було укрито від нападників церковне приладдя та старовинні дзвони. Сьогодні поруч із старою церквою зведений новий ошатний храм, проте, середньовічна церква-хата не втрачає популярності серед мирян та туристів.
Цікаві факти
Особливою рисою багатьох фресок Лужанської церкви є відсутність очей у святих. Дослідники припускають, що фарбований шар був… з’їдений сліпими зі святою вірою у зцілення;
Однією з окрас церкви є велика ікона Христа Спасителя, подарована свого часу бідною кріпачкою. Молоде селянське подружжя отримало святиню від пана в якості весільного подарунку, проте в маленькій бідній хатині не вистачило місця для розміщення монументального твору. З тієї пори ікона і зайняла своє гідне місце серед інших культових реліквій храму;
Гетьман Петро Сагайдачний схиляв у молитві голову перед святинями храму під час одного з військових походів;
Наприкінці XVIII століття, на шляху з Галичини до Румунії, цілу ніч в храмі перебували мощі одного з найшанованіших на Буковині святих – великомученика Іоана Сучавського.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
