В Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї зберігаються матеріали про вибори на території Північної Буковини під час її окупації королівською Румунією (1918-1940 роки).
Про це йдеться у Facebook-дописі Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
Румунія була конституційною монархією зі значно обмеженою роллю парламенту. У березні 1923 року була введена в дію нова конституція, згідно з якою в Румунії зберігався монархічний режим. Парламенту, який складався з палати депутатів і сенату, надавалася законодавча влада, уряду належала виконавча влада. Від імені уряду парламент Румунії оголошував закони. Конституція гарантувала демократичні права і свободи, хоч вони рідко коли реалізовувалися.
Проголосивши рівність усіх громадян перед законом, конституція тут же позбавила виборчого права усіх жінок, а також молодь віком до 21 року і військовослужбовців.
Згідно з конституцією і законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року, країна ділилась на повіти, волості та комуни (громади). На чолі повітів стояли призначувані урядом і затверджувані королем префекти, які були тут представниками центральних властей. Префекти призначали преторів у волостях і примарів у міських та сільських громадах. Це була відірвана від народу політична система, яка стояла над виборними повітовими і комунальними радами, що відігравали роль місцевого самоврядування, але насправді мали тільки дуже вузькі повноваження в галузі господарського управління. Уряду надавалось право за поданням префектів розпускати місцеві виборні органи і скасовувати їх рішення.
Згідно із законом від 1926 року партія, яка отримала на виборах не менше 40% голосів, мала право на абсолютну більшість мандатів.
Після 1926 року жодні вибори у Румунії не обходилися без стану облоги, під час якого всі демократичні права і свободи, записані у Конституції, припиняли свою дію, а військово-поліційний апарат ставав всевладним. Наприклад, коли в 1927 році проходили вибори до парламенту, навколо деяких сіл зосереджувалися війська, виставлялися для залякування гармати і кулемети. "Більшого свинства, як результати останніх виборів, нема в усій історії румунської політики,- писалось у газетах про вибори 1927 року – Це ще один доказ, що ми живемо у країні сваволі".
Не маючи змоги обирати своїх депутатів, незважаючи на терор і насильство поліції і вояччини, українське населення часто бойкотувало вибори. Так, у 1937 році 86% буковинців не взяло у них участі, будучи з різних причин позбавлені права голосу або бойкотуючи їх.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
