Святий апостол Фома
Святий апостол Фома був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і послідував за Ним. Апостол Фома належить до числа дванадцяти апостолів, найближчих учеників Спасителя.
За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповіді інших учеників про Воскресіння Ісуса Христа: " Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю"( Ін. 20, 25). На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. " Господь мій і Бог мій!" - вигукнув святий апостол ( Ін. 20, 28). " Фома, бувши колись слабшим у вірі від інших апостолів, - говорить святитель Іоанн Золотоустий, - став по благодаті Божій більш мужнім, ревним, невтомним за всіх їх, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не боячись звіщати Слово Боже народам диким".
За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол завершив мученицькою смертю. За навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора( Меліпура) святий апостол був кинутий до темниці. Перетерпів страждання, і вкінці, проколотий п’ятьма списами, відійшов до Господа. Частини мощей святого апостола Фоми знаходяться в Індії, Угорщині і на Святій горі Афон. З іменем апостола Фоми пов’язана Аравійська (або Арапетська) ікона Божої Матері.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна My Webpage переглянути тут[/url]
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
