Ця трагічна подія сталася 53 роки тому неподалік села Лопатів, що на Сокирянщині. Після падіння причепа трактора зі скелі насмерть розбилися
четверо людей.
Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
"Це було 12 квітня 1967 року, коли мені було 17. Тоді молодь часто ходила на роботу на колгоспні поля, того дня пішла й я. Ми удобрювали попелом землю", – розповідає одна із тих, хто вижив, - Марія Боднар.
"Це була вже десь друга година дня, діти йшли зі школи додому в сусіднє село. Йти треба було кілька кілометрів, тому діти вчепилися за причіп трактору, в якому й ми були змушені їхати, бо наша машина зламалася", – згадує пані Марія.
В причепі їхало 12 людей і, проїжджаючи біля 80-метрового урвища над Дністром, причіп трактора перевернувся.
"Багато людей врятувалися, бо вчасно вистрибнули, а ті, хто не встиг, так і впали в прірву разом із причепом", – каже Марія Боднар.
Жінка розповідає, що пам’ятає тільки момент падіння та сильний удар об щось.
"Майже нічого не пам’ятаю після того, як впала: ні як витягали мене, ні як везли до лікарні", – каже жінка.
Постраждалих везли в лікарню у Романківці, вона була найближче.
"Перші тижні я була без свідомості, до тями не приходила, але чула все, що відбувається навколо мене. Потім зо два місяці не вставала на ноги. Були
численні переломи, струс мозку, сильні забої. Як вижила - сама не знаю", – розповідає Марія.
Зі слів пані Марії, ті, хто віз її в лікарню, розповідали, що по дорозі час від часу вона просила їсти, а потім просто "відключилася".
"Того дня загинуло четверо: двоє жінок, які працювали зі мною на полі, чоловік та п’ятикласниця, яка того дня поверталася додому зі школи, – каже Марія Боднар. – Люди кажуть, мені пощастило, що я впала у воду, тому й залишилася живою. Зараз намагаюся про це не згадувати, ніби цього в моєму житті й не було".
Зараз на місці трагедії стоїть пам’ятник тим, хто загинув. Час від часу туди приходять рідні загиблих й залишають квіти.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
