1. Першу броварню у колишньому приміщенні монетного двору в Садгорі започаткував барон Гартенберг.
2. У книзі Раймунда Кайндля "Історія Чернівців" йдеться про те, що до кінця XVIII століття у місті почали працювати ще дві броварні, але їхня продукція була неякісною і дорогою.
3. Пивоварні стали відкривати при гуральнях поміщицьких господарств у Чернівцях, Жучці, Рогізні. Втім особливого попиту напій не мав. Адже спершу для його виготовлення використовували дикий хміль.
4. 1793 року в трьох місцевих пивоварнях зварили 1160 бочок пива, а 1801-го – 1650. У 1851 році вже працювало 25 броварень.
5. Із винайденням пресованих дріжджів і великих капіталовкладень в обладнання броварень почали виготовляти справжнє пиво. Але його обсяг був незначний. За рік у кількох броварнях виготовили лише 25 тисяч віденських відер пива (одне віденське відро дорівнювало 56,6 літра). Тому значну його частину завозили зі Львова, Освенцима і Тешена. Дозволити собі дороговартісний напій могли не всі верстви населення, тому для простого люду виготовляти пиво з кукурудзяного борошна у броварні Йозефа Балабана.
6. Поступово обсяг пивної продукції зростав. Наприклад, 1851 року на місцевих броварнях було вироблено шість тисяч галонів пива міцністю 10-14 і більше градусів, а протягом 1908-1912 років – уже 148 тисяч галонів.
7. Перший акціонерний пивоварний завод у Чернівцях виник 1869 року. Пиво тут розливали у фірмові пляшки коричнюватого кольору з видутими написами та відповідною символікою на них. Пивзавод було засновано групою місцевих підприємців – Генріхом Вагнером, Маркусом Цукером, Ісааком Рубінштейном та архітектором Грегором як акціонерне об’єднання зі статутним фондом 250 тисяч флоринів. Тут випускали пиво "Баварське", яке експортували до Румунії, Німеччини та Австрії.
8. Для виробництва пива щороку доставляли до 1100 центнерів ячменю найвищого ґатунку з Румунії та Бессарабії , а також до 200 центнерів хмелю – з Чехії. Воду брали з місцевих артезіанських свердловин. Технологія виробництва була для тих часів досконалою.
9. Із розвитком пивоваріння у Чернівцях почало з’являтися чимраз більше шинків, гостинних дворів і спеціалізовних пив’ярень, де можна було випити пива. Так, 1788 року в місті вже було 20 гостинних дворів і 15 пив’ярень.
10. Міські чиновники намагалися контролювати вартість напоїв, аби уникнути змов між власниками стосовно підняття цін. Так, літр пива коштував від 28 до 40 геллерів (100 геллерів дорівнювали 1 кроні).
11. Також у місті був встановлений так званий пивний акциз. Кошти від нього, а також "котлові" гроші (за виробництво горілки) були одними з найбільших джерел поповнення міської скарбниці. Скажімо, 1907 року від чернівецьких пивоварів надійшло 174, 5 тисячі крон.
12. Історик Кайндль у своїй книзі "Історія Чернівців" згадує, що 1783 року фон Енцерберг запропонував відкрити міську корчму і прибутки від неї використати на оплату роботи чиновників магістрату. Адже такі заклади були досить популярними і приносили чималий зиск.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
