Найяскравіша споруда міста Новоселиця Чернівецької області – одноповерхова будівля залізничного вокзалу. Приміщення було збудоване у 1905 році.
Саме звідси у 1915 році американський письменник-публіцист Джон Рід почав свою знамениту подорож Російської імперією, а свої враження про Новоселицю він описав в книжці "Війна у Східній Європі".
Ця книга вийшла друком у 1919 році в Нью-Йорку. Прибувши сюди вночі, журналіст побачив на околиці населеного пункту широку галявину, освітлену вогнями. На ній стояло багато коней, на траві лежали високі сідла.
Навколо вогнів, де диміли мідні казанки і самовари, сиділи або стояли навпочіпки косоокі і вилицюваті, з плоскими обличчями солдати. Це були туркмени, яких царські власті кинули у кривавий вир війни. Десь лунав звук акордеона, чулася мелодія повільної пісні. Наступного дня вже у російській Новоселиці своїм пильним оком Джон Рід запримітив спалені склади митниці, будинки без покрівель, з вибитими вікнами. Замість твердої дороги, ряди великих калюж з брудною водою, а вздовж дороги - глибокі канави для стоку води. Тут же стояли невеликі дерев'яні місточки для пішоходів. Побачив Джон Рід квартали невеликих крамниць, біля яких стояли галасливі євреї з кошлатими бородами, одягнуті в довгі каптани. Привернули його увагу босоногі або взуті у постоли молдавські селяни, які розмовляли м'якою мовою з італійським акцентом, жінки, які бавили своїх немовлят, замурзані діти. І скрізь зустрічалися російські солдати, у робочих гімнастерках і високих чоботах, а також вершники з козацькими шаблями. Журналіст спілкувався з офіцерами і солдатами. Його здивували відверті розмови про військову короткозорість і нездарність вищих командирів, нестачу зброї, дезорганізованість. Солдати висловлювалися проти війни. Він з симпатією описав побачених росіян - "може найцікавіших з усіх людських істот".
У 1977 році німецький журналіст Гаральд Вессель, задумавши написати серію біографічних нарисів за маршрутами Джона Ріда, відвідав Новоселицю. Він побував на тому місці Прута, де переправлявся Джон Рід у Росію, і на вулиці його імені, і біля будинку, де журналіста гостинно приймав комендант Новоселиці В.К. Маджій, і на залізничному вокзалі, звідки Рід відправився далі в Росію.
Згодом у книзі "Джон Рід - червоний журналіст", яка вийшла в Берліні 1979 року, Гаральд Вессель пише: "Вулиця, яка носить твоє ім'я, - ніби звертається Вессель до Ріда, - не розкішний проспект, не бульвар, не авеню, не автострада... І все ж мені здається, що вона тісно пов'язана з тобою. У першу чергу тому, що прокладає людям шлях до головної магістралі... Твоя вулиця веде дітей на купання у Пруті, закоханих - на побачення, пенсіонерів - на лоно природи. Тут ти живий у вирі буденного життя".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
