Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття поштові листівки стали популярним засобом зв’язку на всій території Габсбурзької монархії.
У Чернівцях перші поштівки з’явилися в 1896 році. Одним із перших їх почав друкувати Р. Шаллі. Великим розмаїттям сюжетів відзначалася серія поштівок чернівецького видавця Леона Кьоніга, яку він започаткував у 1898 році. Листівки випускали також С. Гросс, Й. Горовіц, С. Ягер, А. Шренг, С. Зальтер, Е. Шиллер, А. Кучабірський. Вони були досить високої якості, оздоблені орнаментом ліній і квіточок. На листівках німецькою мовою був напис "Gruss aus Czernowitz".
За словами доктора історичних наук, професора ЧНУ Михайла Чучка, досить модними були поштові картки з колажами споруд, людей та краєвидів Чернівців і Буковинського краю. На них часто зображували потяги, трамваї, автомобілі, залізничні вокзали, електростанції, заводи і фабрики, які демонстрували прогрес та розвиток економіки.
Цікавими були поштівки з репродукціями картин і фотокопіями втрачених творів художників.
Серії поштівок на буковинську тематику з краєвидами, жанровими сценами і світлинами жителів були надруковані у видавництвах К. Швідерноха у Відні, Ледерера і Поппера в Празі, а також у Німеччині – у Дрездені та Берліні. Вартувала ілюстрована поштова листівка у середньому три крони. Серед буковинців із середнім достатком, особливо городян, була досить популярним засобом листування. Їх надсилати, аби привітати з якоюсь подією або повідомити новини. До Праги, Зальцбурга, Варшави, Кракова поштівка доходила за три дні. До Парижа, Мадрида, Флоренції – за чотири.
Про найцікавіші листівки повідомляли в пресі. Зокрема в газеті "Буковина" від 26 лютого 1899 року містилося таке оголошення: "Картки кореспонденційні з видом Народного дому продаються у міській друкарні по ціні 3 крн. за штуку. Там також можна набути листових паперів із видом Народного дому по 60 крн. за 50 штук. Кореспонденційні картки виготовлені з доброго гладкого паперу. Такими картками повинен послуговуватися кожен буковинський русин".
Гостюючи в Ольги Кобилянської у квітні 1898 року, Леся Українка придбала вітальну листівку в друкарні Леона Кьоніга. На ній поетеса так описала Чернівці:
"Місто не дуже велике, багато менше, ніж Львів, і провінційніше, але симпатичне і чистеньке, ціле на горі, околиця дуже гарна…".Також збереглася листівка з фотографією Юрія Федьковича у мундирі лейтенанта-піхотинця. Письменник просить свого друга Кості Горбаля, щоби той вислав йому твори Тараса Шевченка.
У роки Першої світової війни цензура забороняла відправляти листи в запечатаних конвертах, тому листуватися можна було лише за допомогою поштових карток. Однак існувало обмеження щодо вибору сюжету, зокрема не можна було пересилати поштівки з панорамами міст, аби їх не використав ворог у своїх цілях. Про напружену ситуацію у місті свідчить текст однієї поштівки, відправленої з Чернівців до Ґрацу 24 серпня 1914 року: "Ми переживаємо тут надкритичні дні. Декілька кілометрів від міста сьогодні відбувся великий бій. Ми чули гарматну канонаду. Росіяни, здається, були ущент розбиті. З 20.08 ми не можемо більше надсилати закритих листів, тому можливі лише поштівки".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
