Сьогодні, 14 лютого, у день Святого Валентина у Чернівцях виявила бажання поєднати свої долі 21 пара закоханих. В обрядовій залі міського відділу ДРАЦС, що на вулиці Ольги Кобилянської, прикрасили арку червоними кульками у вигляді сердечок.
Як розповіла в. о. начальника міського відділу ДРАЦС Світлана Афоніна, 15 пар записалися заздалегідь за місяць і один день, як це передбачено законом, а шість пар скористалися проєктом "Шлюб за добу".
"Ми готувалися до цього дня, хотіли зробити закоханим свято, – запевнила пані Світлана. – Зазвичай приходить 5-10 пара а сьогодні – аж 21, це багато. Будемо працювати сьогодні до півночі. Отож наречені можуть подати до цього часу заяву про укладення шлюбу".
Біля відділу ДРАЦС ми зустріли Юрія і Карину, які вже уклали шлюб і виглядали дуже щасливими. "Ми спеціально вибрали цей символічний день. Пощастило, що було одне вільне місце, – запевнив Юрій. – На той час, коли ми зустрілися, я служив у Збройних силах України. Сам пішов до військкомату. Якраз тоді був день нашого села. Каріна приїхала з Чернівців до своєї бабусі. Ми познайомилися на дискотеці, я запросив її на один танець, другий… Потім поїхав знову служити. Ми переписувалися, потім знову зустрілися. Я зробив Каріні пропозицію, вона погодилася стати моєю дружиною. Я медик, навчаюся на психолога, Каріна – на юриста".
Світлана і Михайло теж спеціально обрали для одруження День закоханих.
"Ми записалися за місяць, – каже Михайло. – Ми познайомилися в Чернівцях в клубі автолюбителів – обоє любимо їздити на машині. Зустрічалися чотири місяці. А на Новий рік я зробив Світланці пропозицію".
"Було дуже гарно, – сміється Світлана. – Михайло прийшов до нас додому з обручкою, встав на коліно. Я не змогла йому відмовити".
Сергій Гуменюк та Ірина чекають під дверима обрядового залу. Вона – у червоній сукні, вишитій чорними нитками, він – у вишиванці. Кажуть, що їх поєднала війна і кохання. Сергій – колишній атовець, служив у добровольчому батальйоні "Правий сектор", Ірина – волонтерка.
"Ми вибрали 14 лютого, бо хочемо прожити разом усе життя, – пояснила Ірина. – Сергій з Тернопільщини, але заради мене переїхав до Чернівців. Я часто їздила на фронт до нього, возила допомогу. Сергій був контужений, поранений, лікувався в госпіталі. Я постійно його підтримувала, була поруч у найважчі хвилини. Сергій – справжній у всьому, почуваюся захищеною".
"Ірина – єдина жінка у моєму житті, яка так піклується про мене – Сергій закохано дивиться на жінку. – Вдома тепло, затишно, завжди приготовлено. Вона – дуже надійна. Я безліч разів робив їй пропозицію, а вона все відкладала. Нарешті погодилася – я щасливий".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
