На колишніх площах Австрії та Франца Йосифа (нині – Соборна) і між прилеглими вулицями Євгена Гакмана й Кафедральною до 1940 року знаходилося чотири пам’ятники.
У 1875 році з нагоди столітнього ювілею приєднання Буковини до Габсбурзької монархії встановили монумент Австрії. Ескіз розробив професор Чернівецької промислової школи Карл Пеккарі. Кошти збирала вся Буковина. Люди жертвували по 5-10 флоринів. Найбільшу суму – 3000 флоринів – внесла Консисторія Буковини. Всього зібрали 18 106 флоринів.
Мармур для пам’ятника прислали з Відня. Використовували справжній портландський цемент, а глину для фундаменту копали з певної глибини. Фігура Австрії повинна була виглядати наче антична богиня.
Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 4 жовтня 1875 року в присутності високих посадовців і численних гостей з Австрії та Німеччини. Висота монументу становила понад вісім метрів. Головна фігура була висічена з каррарського мармуру, рельєф відлито із бронзи.
А в нинішньому сквері – навпроти споруди колишньої Буковинської крайової управи стояв пам’ятник цісаревій Єлизаветі, яка 12 квітня 1837 року стала дружиною австрійського цісаря. Під час прогулянки у Женеві 29 вересня 1898 року її вбили. Коли цісар Франц Йосиф отримав сумну звістку про смерть коханої дружини, то промовив: "Мене також не минає нічого з людських страждань".
Ось як описувала газета "Народний голос" цю трагічну подію:
"Убійник нашої цісареви Лукені був засуджений на доживотну в’язницю. Він відбував кару в Женеві. Сидів сам один в окремій камері. Відсидів 12 літ і дальше не міг, дістав напади божевілля. А отоді повісився у своїй келії на ермінець, яким підперізувався. Отак загинув убійник нашої цісареви".
Пам’ятник Єлизаветі споруджували на пожертви буковинців. Відкрили його 15 жовтня 1911 року. Газета Czernowitzer Allgemeine Zeitung писала: "Старі й малі, бідні і багаті зібралися на площі Франца Йосифа в Чернівцях у парку, де об 11 годині спало покривало, і перед Крайовою управою у мармуровій задумі постала Елізабет". Міські старожили згадували про цей пам’ятник, ототожнюючи його із зображенням якоїсь святої.
Обидва пам’ятники демонтували після входження Буковини до складу Румунії та передали на зберігання до крайового музею. Натомість встановили два погруддя – поета Міхая Емінеску та прем’єр-міністра Румунії Іона К. Братяну. А в радянський час на площі спорудили пам’ятник Перемоги.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
