У Чернівцях 17 вересня у центрі культури "Вернісаж" відкрилася ювілейна виставка художника Ярослава Пасічанського під назвою "Карпатські рапсодії".
Про це повідомляє кореспондент molbuk.ua
"Ти вистоїш на різьбі", - саме такі слова присвятив видатний український поет, лауреат премії Шевченка Василь Герасим’юк, народному художнику України Ярославу Пасічанському, ювілейна виставка якого під назвою "Карпатські рапсодії", минулого вівторка відкрилася у "Вернісажі".
Як сказав хтось із гостей, щоб доторкнутися до вічності, треба побачити твори одного з найкращих різьб’ярів не лише Буковини, а й, мабуть, всієї України. А представлено тут 72 роботи, хоча за 75 років свого життя Ярослав Іванович створив вдесятеро більше. Бо успадкував найкращі традиції таких видатних різьб’ярів, як Шкрібляки, Девдюки, Корпанюки.
Народившись на Косівщині, що на Прикарпатті, Ярослав Пасічанський закінчив Вижницький, нині коледж, прикладного мистецтва, а далі його доля привела у Чернівці. Любов до природи йому привив батько, колишній вояк УПА, який знав у горах кожну стежину, бував не на одній полонині. Але, швидше всього, він пробудив у синові природний дар до різьб’ярства. А ще – не ганятися за славою чи грошима. Бо то марнота, й лише важка праця приносить задоволення.
Це й стало життєвим кредом видатного майстра. І ось приклад. Свого часу українські військові були запрошені на зустріч з Папою Римським Іваном – Павлом ІІ . Поїхали не з порожніми руками – протягом трьох місяців Ярослав Пасічанський виготовив інкрустовану шкатулку-скриню. Причому, працював з лупою, бо різьба була дрібною. Пізніше один з часників зустрічі, генерал зі Львова розповідав, що Папа хвилин десять розглядав її, дивуючись диву рук гуцульського майстра. Нині цей витвір мистецтва зберігається зберігається у Музеї Ватикану. А скільки ще робіт пана Ярослава є у зарубіжних колекціях!
- Кожен, хто перегляне цю виставку, зрозуміє, що талант автора – від Бога і гір, - мовив професор Нестор Мизак. – Це характерник гуцульського різця .Особливо мене вразили ті роботи, які стосуються визвольних змагань, прагнення українців до волі. Їх могла створити лише людина, яка знає про лихоліття не з книг, а з життя. Адже не тільки батько воював у лавах УПА, а майже вся родина Ярослава Івановича. Якби він народився тоді, то я впевнений, що був би серед повстанців.
- Ярослав Пасічанський у своїй творчості поєднав дві школи різьби – косівську і вижницьку, а це вельми важко, - вважає Іван Балан, заслужений художник України. – Тут різні мотиви й способи вираження, і все в міру.
- Переконаний, що роботи Ярослава не на десятиліття, а на віки розраховані, бо зачаті триєдиністю, володіють тими силами, які здатні відроджувати дух і духовність, - сказав у своєму виступі Ярема Полатайко, різьб’яр, заслужений художник України.
- Чому рапсодії ? Та тому, що жодні сили не позбавлять гуцульську різьбу народних мелодій і темпоритмів, бо в кожному витворі оживає горда і нескорена душа гуцулів і буковинців, закодована в символах і приземлених речах різьбленого витвору. У третьому тисячолітті цінність його ще більше зросте, бо творить її людська душа, а не комп’ютер чи щось інше, позбавлене позбавлене почуттів та емоцій мистця.
- Ярослав Іванович уцілів як айсберг – прикладного професійного мистецтва. Я завжди споглядаю його твори із замилуванням, - така оцінка Володимира Гамаля, скульптора.
Щиро привітав Ярослава Пасічанського й помолився земляк художника священник отець Валерій Сиротюк. Гості виставки також мали можливість придбати й ілюстрований альбом творів видатного майстра.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
