Хто проходить вулицею Юрія Мізунського, що у центрі Садгори, завжди звертає увагу на будинок №11. Він невеликий і скромний, але перед ним господарі буквально вистелили доріжки кришечками від пластикових пляшок. Червоні, зелені, сині, голубі, жовті, білі… Композиція дуже оригінальна, незвична.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua
Візерунки схожі на писанкові
На перший погляд незрозуміло, чим викладені доріжки, тому всі перехожі завжди зупиняються. Лише коли придивляєшся, видно, що це диво насправді дуже просте. Тут можна побачити візерунки, схожі на писанкові, ромашки та просто хаотичні композиції, які авторка цього незвичного садгірського витвору брала просто з голови. Каже, не викладала якийсь мистецький витвір, а робила так, як їй подобалося.
– Ідею взяла з голови, ні в кого ще такого не бачила, просто почала збирати кришечки, – розповідає "МБ" Зіна ФІЛІПЧУК, господиня дому і авторка пляшкової доріжки. – Цій всій композиції вже три роки. Я планую і надалі це робити, але потрохи. Бо треба купити пісок для бетону, а машина піску коштує дві тисячі гривень, це більше, як моя пенсія. Були б гроші та трохи здоров’я, то робила б більше.
Пані Зіна за освітою ткаля, працювала двірником. До мистецтва взагалі не має жодного стосунку, але те, як акуратно викладена доріжка, свідчить, що жінка смак має.
"Заливала бетоном і, поки не висохло, викладала кришечки"
Зараз жінка назбирала вже понад 20 тисяч кришечок. Якщо буде пісок, продовжить прикрашати своє подвір’я. Кришечки зберігає на горищі, коли приходять діти, вони відносять туди нові кришечки.
– Не пам’ятаю, скільки часу збирала кришечки на цю композицію, – додає жінка. – Приносять мені їх знайомі, бо знають про моє захоплення. Десь побачу на вулиці, підбираю і вдома мию. Самі пляшки викидаю.
Пані Зіна розповідає, що на початку вона хотіла повністю викласти доріжку кришечками, але тоді їх не мала ще стільки багато:
– Як я все це робила? Заливала бетоном і, поки не висохло, викладала кришечки. Робила все поступово, бо розраховувала лише на свої руки.
Решту подвір’я жінка хотіла би викласти до осені, зокрема доріжку біля дому і подвір’я збоку. Садгірчанка зауважує, що кришечки укладені настільки міцно, що жодна не загубиться, ніхто не зможе їх вирвати.
Вона каже, що дітям подобається, адже подвір’я гарне таке, барвисте. До маминої ідеї діти ставляться позитивно, але самі в її реалізації участі не беруть.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
