Дослідник Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль писав, що у 1775 році в місті не можна було почути про банщика, хірурга чи лікаря, ще менше – про якусь аптеку. Хворих лікували здебільшого жінки різними забобонами.
У 1779 році відкрився військовий шпиталь, а згодом – військова аптека, при якій мешкали двоє фельдшерів. Це був перший медичний персонал на Буковині. Першу цивільну аптеку відкрили 1785 року, і вона мала непогані прибутки. Міський шпиталь забезпечував ліками відомий чернівецький аптекар Матіас Вінклер. На них витратили за 1793-1794 роки 479 флоринів, за 1795-1796 – 427 флоринів, за 1796-1797 – 710.
1787 року відкрили аптеку поблизу головної вартівні на місці нинішнього католицького костелу. Ліки тут продавали дуже дорого, тому окружний староста Бальш наказав зазначати на рецептах ціни.
У 1870 році в Чернівцях було три аптеки, у 1880 – чотири. 1884 року відкрили аптеку на вулиці Руській – навпроти греко-католицького собору. Вона називалася Zur Kaiserkrone і належала родині Барберів. Тоді це була передова аптека у місті, оснащена найновішим устаткуванням, з дослідною лабораторією та косметологічним кабінетом. Тут приймав хворих Володимир Гузар, який був сімейним лікарем Ольги Кобилянської та її родини. У радянський час тут теж була аптека, яку згодом закрили.
26 жовтня 1909 року газета Czernowitzer Allgemeine Zeitung помістила звернення лікаря Максиміліана Барбера до чернівчан про те, що його батько, який 25 років тому організував аптеку і керував нею впродовж усього часу, передає її у його руки. Новий власник просив клієнтів довіряти йому.
На одній зі старих поштівок зображена аптека Mandelbaum Apotheke, яка знаходилася на нинішній на вулиці І. Франка й досі там працює. Як розповіла автор книги про Чернівці Леся Щербанюк, на вулиці Панській (нині Ольги Кобилянської) наприкінці 1930-х років у будинку №4 розміщувалася найпопулярніша та найкраще оформлена аптека у Чернівцях. Меблі, прилавки і вітрини були виготовлені з дорогого червоного ганського дерева, оздоблені різьбленим орнаментом у стилі пізнього модерну та доповненнями з богемського скла. Освітлювали приміщення вишукані бронзові люстри. Одну з них згодом продали приватному колекціонерові. На вхідних дверях висів дзвіночок, який сповіщав про прихід відвідувачів. Аптека працювала і після війни. Та в хрущовські часи її розграбували, зникли меблі та вітрини з богемського скла.
Упродовж 1922-1928 років у будинку №14 на вулиці Панський працювала аптека "Санітар", де можна було придбати вітчизняні та закордонні ліки.
Канадська письменниця Марта Блум, яка народилася і проживала в Чернівцях, згадує у своїй книзі "Горіхове дерево", що її батько мав велику аптеку з лабораторією. Вона знаходилася біля нинішнього драмтеатру. Дівчиною Марта допомагала батькові виготовляти ліки.
Цікаві факти
*Будинок №43 на вулиці Ольги Кобилянської, де з 1903 року працює аптека, спорудили на замовлення родини Шимоновичів. У 2003-му чернівецький архітектор Микола Кавердинський безкоштовно відновив давній інтер’єр. Тут відкрили аптеку-музей, де представлено 86 рідкісних експонатів аптечного приладдя. Зокрема спиртометр 1902 року виготовлення, сковорідка, на якій ще за часів Австрії готували активоване вугілля, мідна та латунна ступки, австрійські штангласи, коркодав, ваги, колби, піпетки, машинка для дроблення масла-какао, машинка для виготовлення пілюль початку ХХ століття. Та найунікальнішим експонатом є старі аптечні меблі, які відреставрували. На них зберігся рік їхнього виготовлення – 1903-й.
Інтер’єр аптеки прикрашають погруддя римського лікаря Галена, бога лікарювання Асклепія та його дочки Гігієї – богині здоров’я.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
