На Буковині станом на перше січня цього року було зареєстровано майже 40 тисяч осіб серед дорослого населення із патологією щитовидки.
Про це кореспондентці molbuk.ua розповіла лікар-ендокринолог міської лікарні №1 Світлана Шевчук.
"Якщо ми звернемо увагу на ендокринні захворювання в області, то патологія щитоподібної залози на сьогодні займає друге місце після цукрового діабету.
Найчастіше діагностують дифузний зоб першого ступеня. Ця та інші патології однозначно мають тенденцію до зростання чисельності. Насамперед ситуація зумовлена нашим географічним розташуванням. Україна і Чернівецька область зокрема є ендемічними із зобу, особливо гірські райони області – Вижниччина і Путильщина. У нас йододефіцит завжди був і є. Інша причина великої кількості хворих, що в нас недостатній рівень профілактики. Ми – одна з небагатьох держав, де законодавчо не затверджені обов’язкові заходи йодопрофілактики", - пояснила фахівець.
За її словами, загальна йодопрофілактика для буковинців передбачає лише використання йодованої солі. Для груп підвищеного ризику (дітей, вагітних та матерів-годувальниць) застосовуються йодовмісні препарати".
З метою вчасного виявлення патологій медики постійно здійснюють профогляди дітей у дитсадках, школах, училищах.
Згідно з попередніми результатами цьогорічного профогляду школярів, у Чернівцях кожен третій учень має проблеми зі щитовидкою.
Як розповіла заступниця головного лікаря з медичної частини Чернівецької міської дитячої поліклініки Олена Ставничук, наразі лікарі міської дитячої поліклініки оглянули майже п’ять тисяч школярів у віці 6, 11, 14 і 15 років. В однієї учениці медики запідозрили онкозахворювання щитоподібної залози.
За статистикою, у 2016 році фахівці діагностували патологію щитовидки у 17,5 відсотків оглянутих школярів, у 2018-му цей показник досягнув майже 25 відсотків. У 2019-му – ще більше.
"В європейських країнах із йододефіцитом борються додаванням йодовмісних препаратів у їжу, навіть у хліб. Натомість у нас профілактика йододефіциту в освітніх закладах проводиться лише додаванням йодованої солі в раціон. Взагалі ВООЗ не рекомендує проводити профілактику із застосуванням лікувальних засобів, лише лікувальним харчуванням", – додала Олена Ставничук.
Щоби вчасно розпізнати проблему, варто знати про симптоми йододефіциту.
"Нестача йоду насамперед виявляється у відчутті постійної втоми, слабкості, депресії, зниженні розумової активності, погіршенні пам’яті. Симптомами також є випадіння волосся, відчуття холоду, різка зміна маси тіла", – пояснила Світлана Шевчук.
Найпростіший метод профілактики йододефіциту – це заміна звичайної солі на йодовану для приготування страв. Варто більше вживати продукти, що містять йод. Насамперед, це морепродукти, біла риба, морська капуста, а також волоські горіхи, яйця і молоко. В овочах йод міститься в буряках, томатах, баклажанах, спаржі, шпинаті, у фруктах – в хурмі, бананах.
Хоч вони і не містять добову норму йоду, але це важливий крок до профілактики йододефіциту в організмі.
Призначати самостійно йодовмісні препарати не варто: завелика доза йоду теж шкідлива. Тому обов’язково проконсультуйтеся з ендокринологом.
Можна також перевірити рівень тиреотропного гормону: це допоможе вчасно виявити брак гормонів та, за потреби, скоригувати раціон.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
