Прп. Іларіона. Мч. Бояна кн. Болгарськ. Прмчч. Євстратія та Іони. Поклони.
Преподобний Іларіон
Преподобний Іларіон з юности монахом був, хрест несучи і за Розп'ятим ідучи. Підкорив пристрасті плотські повстримністю, усіх монахів чеснотами перевищив і, в темній хатині себе замкнувши, без усілякого гамору прожив літ багато, і просвітився безпристрасністю. Тим і священичого сподобився сану, і став ігуменом монастиря, який Пеликита називався, що в Азії був, поблизу Єлеспонта.
І cилою й владою Святого Духа чинив чуда надзвичайні: тваринам, які шкодили збіжжю, що росло, наказував і відганяв їх словом з нив і вертоградів, град великий утвердив молитвою, землю спраглу хмарами напоїв, течію ріки, як Єлесей-пророк, розділив, висохлу руку чоловікові зцілив, сліпцеві дав прозріти і кривим ходити дарував, бісів відігнав, рибалкам, які довго в ловитві марно трудилися, рибами багатьма сіті наповнив. Пише ж про нього преподобний Йосиф Піснеписець у восьмій пісні канону, що за шанування чесних Спасителевих ікон гоніння перетерпів, мучений від катів. І мучеником його називає: жив-бо за царювання [як же місяцеслов розповідає] Лева Вірменина, який ікони святі люто потоптав. Иншим же здається, і це на правду подібно, що жив за царювання Лева Ісаврянина і сина його Копроніма багато років перед Левом Вірменином, постраждав за святі ікони в той час, коли воєвода Копронімів Лаханодракон на монастир, що називався Пеликита, напав із військом несподівано у святий Великий четвер Спасителевих Страстей, коли правилася Божественна Служба. Увійшовши в церкву, у вівтар, нахабно звелів співам замовкнути і скинув Святі і животворні Христові Таїнства на землю. Тоді, найвибраніших ченців сорок два взявши, залізними кайданами скував, решті — одним, рани люті наклавши, тіла їхні розшматував, иншим бороди і лиця, смолою обмастивши, обпалив, иншим — носи повідрізав. Тоді монастир із церквою підпалив, а закованих сорока двох найвибраніших отців у далекі ефеські краї вигнав і там, у якійсь сільській лазні замкнувши, насильницькою смертю заморив. У той-бо час і преподобний цей Іларіон, так розуміємо, як найголовніший серед отців тих, ігуменства чин маючи, постраждав.
Преподобномученика Євстратія Печерського
Преподобномученик Євстратій Печерський народився в Києві у заможній родині. З віком він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі, роздавши своє майно знедоленим. Преподобний Євстратій смиренно проходив послух в обителі, суворо виконуючи молитовне правило і проводячи дні в посту і утриманні. У 1096 році на Київ напали половці і розорили Печерський монастир. Вони вбили багато іноків, а преподобного Євстратія взяли в полон і разом з тридцятьма монастирськими робітниками і двадцятьма киянами продали в рабство одному іудею, який жив у місті Корсуні. Богопротивний єврей почав примушувати полонених відректися від Христа, погрожуючи уморити голодом.
Але мужній чернець Євстратій укріплював і повчав своїх братів-християн духовними повчаннями: "Братіє! Хто з вас хрестився і увірував в Христа, нехай той не зраджує обітницю, дану при Хрещенні. Христос відродив нас водою і Духом, спокутував нас від клятви закону Своєю Кров'ю і зробив нас наслідувачами Свого Царства. Якщо живемо - житимемо для Господа; якщо помремо - помремо в Господові і тимчасовою смертю отримаємо життя вічне". Полонені вважали за краще померти від нестачі тимчасової їжі та пиття, але не відректися від Христа, Який є їжа і пиття життя вічного. Виснажені голодом і спрагою, всі п'ятдесят полонених через декілька днів померли. Лише один преподобний Євстратій залишився живим, адже з юних літ він звик до поста. Він протягом чотирнадцяти днів не торкався до їжі та води. Нечестивий єврей вирішив помститися святому ченцю за те, що через чорноризця пропали його гроші, заплачені за полонених. Наближалося Світле Христове Воскресіння, і єврей-рабовласник під час святкування іудейської пасхи, зібравши своїх друзів, розіпнув на хресті преподобного Євстратія.
Жорстокі мучителі знущалися зі страстотерпця і пропонували скуштувати їхньої пасхи. На це преподобномученик відповідав: "Великої благодаті сподобив мене нині Господь. Він дарував мені милість постраждати в Ім'я Його на хресті по образу Його страждань...". "Я вірю, - говорив він, - що Господь скаже колись і мені, як сказав розбійнику: зі Мною будеш в раю. Але на вас прийде помста за кров мою і за кров куплених вами християн". Почувши це, розгніваний єврей схопив спис і пронизав ним преподобномученика Євстратія. Воїн Христа віддав Господові дух свій.
Святе тіло страждальника кинули в море. Віруючі християни довго шукали святі мощі мученика Євстратія. Промислом Божим нетлінні мощі були знайдені в печері, і згодом перенесені в Ближні печери Києво-Печерського монастиря. Пророкування святого мученика Євстратія про те, що кров його помститься, виконався відразу після його смерті. Того ж дня прийшло веління грецького імператора вигнати з Корсуні всіх євреїв, позбавивши їх майна, а старійшин побити за муку християн. Єврей, який розіпнув преподобномученика Євстратія, був повішений на дереві, одержавши справедливу відплату за беззаконня.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
