Ігор Лацько освідчився коханій на сцені театру під час вистави. Обручку для неї він попросив у самої імператриці, став на коліно і промовив заповітне: "Я тебе кохаю, стань моєю дружиною". Коли Катруся відповіла "так", не тямлячись від щастя, підняв її на руки.
Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
Свідками цієї романтичної історії стали глядачі, які прийшли до Чернівецького муздрамтеатру подивитися виставу.
"Ми із подругою дуже любимо наш театр, часто ходимо туди. Вона зателефонувала мені й сказала, що придбала квитки на "Різдвяну ніч", якою закінчували театральний сезон, – каже пані Ніна. – Наприкінці вистави раптом почало відбуватися щось незрозуміле: на сцену спершу вийшов молодий хлопець, потім вивели дівчину. Лише коли він став на коліно і почав освідчуватися, ми зрозуміли, що це справжня, дуже зворушлива історія кохання. Весь зал просто ахнув. Я бачила, як усміхалися люди, як світлішали їхні обличчя. Таке запам’ятається назавжди не лише закоханим, а й усім, хто був того вечора в театрі".
"Спершу закохалася в його голос"
Ігор Лацько – із Чернівців, Катерина Ткаченко – з Донецька. Зустрілися вони у Києві. Кажуть, це було кохання з першого погляду.
– Я закінчив Київський національний університет культури і мистецтв. Зараз працюю помічником режисера академічного театру юного глядача на Липках. Моя робота дуже цікава, – розповів Ігор. – У театрі я вперше побачив Катрусю. Вона була така вродлива, що одразу зрозумів, що це дівчина, про яку мріяв. Переглядав її фото в Інтернеті і думав: або вона, або ніхто.
– Коли почалися воєнні дії на Сході, наша сім’я переїхала з Донецька до Києва, – згадує Катерина. – Я закінчила Національний авіаційний університет, працюю маркетологом в академічному Молодому театрі Леся Курбаса. Займаюся закупівлями, тендерами, ремонтними та реставраційними роботами. У театрі на Липках ми ставили благодійну виставу. Я тоді не звернула увагу на Ігоря. Він написав на моїй сторінці у соцмережах, що бачив мене, що дуже йому сподобалася. Ми почали переписуватися. Він зателефонував мені першого січня 2018 року о 00:20, привітав із Новим роком. Я вперше почула його голос – і закохалася. Тобто, спершу в голос, а потім уже в Ігоря (сміється, – авт.). Він призначив мені побачення, і ми зустрілися другого січня. Гуляли зимовим Києвом, розмовляли. Було враження, що ми давно знайомі. Виявилося, що в нас багато спільного: обоє любимо театр, подорожувати, кататися на ковзанах. Так усе й почалося… Ігор дуже турботливий, часто дарує мені квіти, називає сонечком, своїм ангелом. Це людина, з якою хочу прожити все життя.
"Весілля відсвяткуємо в Чернівцях"
На третій день знайомства Ігор зізнався дівчині, що кохає її. "Ще в дитинстві я намалював собі в уяві образ ідеальної дівчини, яка буде моєю дружиною. І все зійшлося у Катрусі: зовнішність, характер, простота, щирість. Я зрозумів, що не можу жити без неї, – запевнив Ігор. – Вона мотивує мене працювати над собою, досягати більшого, ставати кращим. Я безмірно щасливий, що Катруся поруч зі мною. Гадаю, Бог створив її для мене. Наші стосунки розвивалися дуже динамічно. Я познайомив Катрусю зі своїми родичами, вона їм усім сподобалася. Коли молодший брат телефонує мені, завжди запитує: "Як там Катя?". Мама каже, що я став серйознішим.
– Ще до нашого знайомства з Катею син розповідав мені багато про неї. Казав, що це дівчина його мрії – надзвичайно красива, добра й іншої такої немає. Я зрозуміла, що він її дуже кохає, – усміхається мама Ігоря Вікторія Приходько. – На Великдень вони приїхали вдвох. Я побачила, що Катя дуже гарна, проста у спілкуванні. Та головне – кохає сина, та й він щасливий із нею.
– На річницю нашого знайомства я вирішив освідчитися Катрусі. Хотів, щоби це було якось незвичайно, запам’яталося, – каже Ігор. – Оскільки ми обоє маємо стосунок до театру, то подумав, що це могло би відбутися на сцені. Розповів про свій задум мамі, яка працює артисткою балету в Чернівецькому муздрамтеатрі, вона мене підтримала.
– Мені допомогли мої друзі: актори, музиканти, костюмери, – згадує пані Вікторія. – Ми заздалегідь все продумали, підібрали виставу. Ксенія Король написала сценарій освідчення у стилі "Різдвяної ночі". Віктор Барановський поставив заключний танець. Коли син освідчувався, я була на сцені і плакала від радості.
– Я дуже хвилювався, що не зможу висловити Катрусі свої почуття, передати те, що відчував, – голос Ігоря тремтить. – Підтримати мене прийшло багато чернівецьких друзів, які дізналися про освідчення. Хотів вийти на сцену у звичайному костюмі, але мене одягнули в козацький, бо був у стилі вистави. Як просив обручку в імператриці, ставав на коліно перед Катрусею, казав, що кохаю її, просив стати моєю дружиною – наче уві сні. Коли вона відповіла "так", почувався таким щасливим, як ніколи в житті. Кружляв із нею по сцені, цілував. Вдячний усім людям, які були в залі. Вони так тепло перейнялися нашою історією.
– Я здогадувалася, що готується щось. Хоча привселюдне освідчення Ігоря стало для мене справжнім сюрпризом, – зізналася Катерина. – Ми прийшли на виставу, в якій брала участь його мама, сиділи в залі. На заключних акордах Ігоря запросили на сцену, а потім його брат вивів мене. Це була міні-вистава – гарна, зворушлива – про наше кохання. Таке не забудеться ніколи. Наше весілля хочемо відсвяткувати влітку або восени. Обов’язково в Чернівцях, які мені дуже сподобалися.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
