Двадцять років тому, в 1998 році, була вийшла друком із мізерним накладом у 100 примірників невеличка колективна монографія "Садагурська монетарня". Подібно до вибуху невеличкої бомби вона розірвала багаторічну кригу ігнорування та замовчування не вельми популярних у радянській історіографії тем становлення та розвитку поселень у дожовтневий період. У дослідженні обґрунтовувалось питання виникнення та діяльності монетного двору, що діяв під час російсько-турецької війни 1768-1774 років та власне і виникнення самого поселення Садагура.
І от вже у минулому, 2018 році, тобто рівно 20 років по тому, у Київському видавництві "Фенікс" вийшло нове значно поглиблене дослідження знаного та шанованого у краї історика-дослідника доктора історичних наук, нині провідного співробітника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Володимировича Пивоварова – "Садогурський монетний двір під Чернівцями". В солідному та гарно оформленому виданні майже на 200 сторінок висвітлені нові, раніше невідомі сторінки, як функціонування монетного двору так і діяльності його організатора Петра-Миколая Гартенберга фон Садагурського, а також постання першої на Буковині мануфактури із використанням передових європейських технологій.
Значний обсяг в дослідженні складають наведені джерела та література ( 20 ст.), що вагомо сприятиме майбутнім науковцям та краєзнавцям в подальшій розробці даної теми. Зовсім не випадково ініціативна група із Рогізни, села на землях якого власне і постали монетний двір та Садагура буде намагатись широко відзначити 600-ліття із часу першої письмової згадки про неї.
Всього у книзі 12 розділів не перераховуючи усіх їх лише відзначу ті, що власне привідкривають нові таємниці із Садгори. Виникнення поселення "Садогура" (5), організація виробництва і карбування монет (6), медалі із Садогури (10), супутня продукція мануфактури: гармати та дзвони (11), подальша доля Садогури (12). Багато нового ілюстративного матеріалу, посилання на нові публікації із даної тематики в періодичних виданнях а сосбливл на інтернет-ресурсах значно розширює потенційну інформаційну базу майбутніх дослідників. Але, як стверджує народна мудрість краще один раз побачити ніж сто разів почути. Не випадково і сам автор відзначає, що його дослідження розраховане на істориків, краєзнавців, екскурсоводів, вчителів, колекціонерів, нумізматів, студентів та учнів а головне всіх небайдужих до історичного минулого нашого краю.
Ярослав Волощук, асистент кафедри архітектури та збереження історичної спадщини ЧНУ ім. Юрія Федьковича
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
