Священномученика Кипрiана, мучениці Юстини та мученика Феоктиста
Блаженного Андрiя, Христа ради юродивого
Священомученик Кипріан, свята мучениця Юстина і мученик Феоктист
Святий Кипріан був язичником, походив з Антіохії. Ще в ранньому дитинстві був відданий нечестивими батьками на служіння язичницьким богам. З семи до тридцяти років Кипріан навчався в найбільших центрах язичництва – на горі Олімп, в горах Аргосі і Таврополі, в єгипетському місті Мемфісі та в Вавилоні. Осягнувши премудрість язичницької філософії, а також чаклування, Кипріан був посвячений на Олімпі в жерці. Придбавши велику силу призиваючи нечистих духів, він бачив самого князя темряви, бесідував з ним і отримав від нього полк бісів на службу.
Повернувшись в Антіохію, Кипріан став почитатися язичниками як головний жрець, дивуючи людей здатністю керувати стихиями, насилати морові рани, викликати мерців. Багато людських душ погубив великий жрець, навчаючи їх чаклуваню і служінню бісам.
В тому місті жила християнка – діва Юстина. Навернувшись до Христа від язичницького потьмарення і привівши до істини батька і матір, вона присвятила себе Небесному Жениху. І проводила час в пості і молитві, зберігаючи своє дівство. Коли юнак Аглаїд запропонував Юстині стати його дружиною, то свята відмовила йому. Аглаїд звернувся за допомогою до Кипріана і просив його використовуючи чаклування зхилити Юстину до шлюбу з ним. Але як не намагався Кипріан, нічого не міг зарадити, тому що свята мучениця постом і молитвою відганяла всі напасті диявола. Заклинаннями насилав Кипріан на святу діву бісів, щоб ті розпалювали в ній плотську пристрасть, але вона проганяла їх силою Хресного знамення. І старанною молитвою до Бога. Навіть один з бісівських князів і сам Кипріан, що силою чаклування приймали різноманітні образи, не могли спокусити святої. Вісі чаклувння зчезали, і розбігались від одного навіть імені святої діви. Розгнівавшись Кипріан наслав морову рану на сім’ю святої Юстини і все місто, але і цого разу був переможений її молитвою. Силою Божою Кипріан був навернений до Христа. З великим покаянням він прийшов до місцевого єпископа Анфима і став просити його за хрещення. Він віддав на спалення всі свої чародійські книги. А наступного дня прийшовши до церкви не хотів виходити з неї, поки не прийняв святого хрещення.
Подвигом свого життя праведний Кипріан утверджував велику силу полум’янлої віри в Христа, розкаявшись за все його, майже тридцятилітнє служіння сатані.. Через сім днів він був висвячений на іподиякона, на тридцятий на диякона, а через рік був рукоположений на пресвітера. Незхабаром святий Кипріан був рукоположений на єпископа. Священномученик навернув до Христа стількох язичників, що в його єпархії не було кому приносити жертви ідолам. Свята Юстина пішла в монастир і там була обрана в ігуменні. Під час гоніння на християн при імператорі Діоклетіані єпископ Кипріан та ігуменя Юстина були схоплені і привезені в Нікомидію, де після лютих мук усічені мечем. Воїн Феоктист бачачи невинні страждання святих, визнав себе християнином і був страчений разом з ними. Знаючи про дивне навернення до Христа свтого священномученика Кипріана, колишнього служителя князя темряви, християни часто звертаються з молитвою до нього, в боротьбі з нечистими духами.
Блажений Андрій, Христа ради юродивий
Блаженний Андрій був слов’янином і жив у Х столітті в Константинополі. З юних літ він полюбив храм Божий і Священні книги. Одного разу святий у соннному видінні побачив два війська. В одному були мужі в світлому одязі в іншому біси. Ангел Божий, котрий тримав у руці дивні вінці сказав святому, що вони не є окрасою земною, а небесні скарби, котрими Господь нагороджує своїх воїнів. Зрозумів святий, через видіння, що сам Господь кличе його на подвиги. З цього часу Андрій почав ходити по вулицям міста ніби розум його помутнився. Багато років терпів святий образи і знущання. Благодушно переносив він побої, голод і спрагу, холод і спеку, просячи милостиню і роздаваючи її іншим. За своє велике терпіння і смирення святий отримав від Господа дар пророцтва і прозорливості, спас багатьох від душевної погибелі і викрив багатьох нечестивців.
Під час молитиви у Влахернському храмі святий Андрій сподобився бачити Пресвяту Богородицю, що покривала молільників Свом омором. Упокоївся блаженний в 936 році.
