Преподобної Макрини, сестри святителя Василiя Великого (380)
Преподобна Макрина, сестра святителів Василя Великого і Григорія Нісського, народилася в Каппадокії на початку IV століття. Її мати, Емілія, бачила уві сні Ангела, який назвав ще не народилася Теклею на честь святої першомучениці Теклі. Свята Емілія виконала волю Божу і назвала дочку Теклею. Інші ж родичі іменували дівчинку Макрін в честь бабусі, яка постраждала під час гоніння на християн при імператорі Максиміані Галереї.
Крім Макрини в родині було ще дев'ятеро дітей. Свята Емілія сама керувала вихованням і освітою своєї старшої дочки, вчила її грамоті по священних книг і псалмів Давида, вибираючи ті приклади зі святих книг, які будується інший в благочесті і богоугодного життя. Свята Емілія привчила свою дочку відвідувати церковні служби і здійснювати домашні молитви. Макрина була навчена також правильному веденню домашнього господарства та різному рукоділлю. Вона ніколи не залишалася дозвільної і не брала участь в дитячих іграх і забавах.
Kогда Макрина виросла, батьки заручили її з благочестивим юнаків, але наречений незабаром помер. Багато молодих людей прагнули до шлюбу з нею, але Макрина всім відмовляла, обравши невинну життя і не бажаючи змінювати пам'яті померлого жениха. Преподобна Макрина жила в будинку своїх батьків, допомагаючи їм виконувати домашні роботи разом зі служницями як старша: вона ретельно стежила за вихованням і освітою молодших братів і сестер. Після смерті батька вона стала головною опорою для сім'ї.
Коли всі діти виросли і покинули рідний дім, свята Макрина переконала свою матір, святу Еміл, залишити світ, відпустити рабів на свободу і піти в дівочий монастир. Деякі з служниць-рабинь з них приклад. Прийнявши чернечий постриг, вони жили разом, однією сім'єю, разом молилися, разом працювали, мали все спільне, нічим не відрізняючись один від одного в способі життя.
Після смерті матері свята Макрина керувала сестрами обителі. Вона користувалася глибокою повагою всіх, хто знав її. Строгість до себе і утримання в усьому були притаманні святий протягом усього життя. Спала вона на дошках і не мала ніякої власності. Свята Макрина була удостоєна дару чудотворення. Був випадок (розказаний сестрами обителі святого Григорія Нісського після смерті святої Макрини), коли вона зцілила дівчинку, у якої на оці було більмо, поцілувавши цей хворе око. За молитвами святої, в її обителі під час голоду не бракує пшениця, необхідна для прожитку сестер.
Померла свята Макрина в 380 році, до останнього подиху підносячи подячні молитви Господу за отримані від Нього протягом всього її життя благодіяння. Похована преподобна в одній могилі з батьками.
