Преподобного Фоми в Малеї
Влахернської iкони Божої Матерi
Преподобний Фома, що в Малеї
Преподобний Фома Малеїнський (Х) до прийняття чернецтва був воєначальником. Могутній і хоробрий, він брав участь у багатьох битвах, приносив перемоги своїм співвітчизникам, за що користувався славою і повагою. Але, прагнучи всім серцем до Бога, Фома залишив світ з його почестями і прийняв чернечий постриг.
З великим смиренням він відвідував старців-ченців, просячи у них керівництва у духовному житті. Через кілька років Фома отримав благословення на відокремлене пустинницьке життя і, укріплений особливим одкровенням, отриманим через святого пророка Божого Іллю, пішов на гору Малія (східна частина Афону). Перебуваючи в повній самоті, святий Фома боровся з невидимим ворогом з такою ж мужністю, як раніше на війні з видимими ворогами вітчизни.
Життя і подвиги святого Фоми не могли сховатися від навколишніх, до нього почали стікатися люди, які шукали духовного керівництва, а також страждали від хвороб, бо він отримав від Бога благодать зцілення недуг.
Багато віруючих отримували допомогу за молитвами преподобного і після відходу до Бога (Х).
Влахернської iкони Божої Матерi
Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею Євдокією в часи святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського, і преподобного Євфимія Великого. Свята ікона була надіслана в Константинополь, де імператриця Пульхерія поставила її у Влахернській церкві, де зберігалася чесна Риза Богородиці. Цю святу ікону називають ще Одигітрією, тобто Путеводительницею. Саме з цією іконою Патріарх Сергій обходив у 626 році стіни Константинополя з молебнями при облозі столиці варварами. У пам'ять цієї та інших перемог, здобутих завдяки заступництву Пресвятої Діви, було встановлено щорічно в суботу п'ятої седмиці Великого посту здійснювати свято Похвали Пресвятої Богородиці (Субота акафісна). Спочатку святкування відбувалося лише у Влахернському храмі в Константинополі. У IХ столітті свято було внесено до статуту монастиря преподобного Савви Освяченого і в Студійський статут, а потім включене в Постову Тріодь і стало загальним для всієї Православної Церкви. Після падіння Константинополя в 145З році, Влахернська ікона була перенесена на Афон, а в 1654 році надіслана афонськими ченцями до Москви, у дар цареві Олексію Михайловичу. Святкування Влахернської іконі здійснюється 20 липня, а також 15 липня (у свято Ризоположення) і в суботу акафісту - на п'ятій седмиці Великого посту.
