У Чернівцях чоловіки складають більшість у органах влади і депутатських корпусах місцевих рад. Скажімо, у міськраді із 42-х депутатів лише п’ять жінок. Загалом частка жінок депутатського корпусу складає 12%. Для порівняння, у Тернополі в депутатському корпусі міськради 18% жінок, в Івано-Франківську – 10%, Ужгороді – 8%.
Наразі жінок у керівництві депутатських фракцій Чернівецької міськради немає. Щоправда, на останніх місцевих виборах у 2015 році дві жінки очолювали списки політичних сил, які пройшли у ратушу - Наталія Якимчук ("БПП "Солідарність", наразі вибула із складу ради за власним бажанням) та Юлія Сафтенко ("Народний контроль"), пише molbuk.ua
Пані Юлія розповідає, що жінці у політиці потрібно прикладати набагато більше зусиль, ніж чоловікові, аби довести, що вона гідна депутатського мандату.
"Після того, як у листопаді минулого року депутатка "БПП "Солідарність" Наталія Якимчук склала свої повноваження, у міській раді залишилось п`ять депутаток. Я думаю, наша мала кількість пов`язана з тим, що люди досі бачать у жінці домогосподарку, а не політика. Тому депутаткам важче довести, що вони гідні свого місця у міській раді. Проте, збільшення кількості жінок допомогло б місту. Я з власного досвіду зазначу, що жінки у міській раді більш стримані та раціональні: коли у нас гострі дискусії саме вони врегульовують конфлікти", – розповіла кореспонденту molbuk.ua пані Сафтенко.
А як щодо Чернівецької ОДА?
Позитивне зрушення в обласній державній адміністрації спостерігається у складі керівників департаментів: жіночий склад тут займає рівно половину. Краща ситуація також із депутатським корпусом обласної ради – 10 депутаток із 64 членів ради, що дорівнює 16% від кількості депутатів.
За словами представниці фракції "Самопоміч" Ольги Кобевко, перед виборами 2015 року, під час яких був обраний нинішній склад ради, гендерні квоти у партійних списках були збережені. Тобто 30% у списках кандидатів до ради складали жінки.
"Я думаю, що гідними представляти громадськість є спеціалісти і люди, які підтримують патріотичні ідеї. Це не залежить від статі. З дискримінацією в політиці я не зіштовхувалась, конфлікти з депутатами тільки у суперечності наших поглядів. Тому проблема не у чоловіках у раді, а у ментальності українок. Вони не завжди готові брати на себе цю відповідальність", – розповідає Кобевко.
Слова Ольги Кобевко підтверджує її колега-депутатка від фракції "Аграрної партії України" Лілія Бортич.
"З дискримінацією за статевою ознакою я не зіштовхувалась. Хоча я не тільки жінка-політик, а й представник традиційно "чоловічого" бізнесу – аграрної сфери. Навіть зараз, 8 березня я працюю у полі, тому, як розумієте, нічим не поступаюсь чоловікам", – повідомила Бортич.
Якщо фракції дотримувались гендерних квот, чому жінок у радах значно менше 30%?
На думку експертки, доцентки кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Юрія Федьковича Наталії Стрельчук, доступ жінок до влади у політичній сфері не відповідає їх суспільному внеску. За її словами, нині фіксується багато жіночої активності, зокрема в умовах війни на Сході, яка спрямована на волонтерську роботу та службу в Збройних силах України.
"Депутатки Чернівецької міської ради, на жаль, не змогли подолати монополію чоловіків на право керувати містом. Навіть якщо вони й потрапили у перші п’ятірки партій, то вели себе пасивно у впроваджені гендерної рівності. І це свідчить про загально низький рівень політичної культури нашого депутатського корпусу. Жінки не тільки "недопредставлені" у списках партій, але й там, де їх формально включили, їх точка зору має менше значення і не враховується. Аналізуючи доступ жінок до політичної та економічної влади у Чернівцях, відзначу, що це не відповідає ні потребам жінок, ні їх суспільному внеску. Жінки займають в органах державної і місцевої влади міста і області посади нижчої категорії, а посади, де приймаються основні рішення, належать чоловікам", -
коментує Наталія Стрельчук.
Як виправити гендерний розрив на місцевому рівні?
Законодавчо гендерна рівність у політиці регулюється гендерними квотами. Відповідну поправку до Закону України "Про місцеві вибори" додали у 2015 році. Тобто, у виборчих списках партії мінімальна кількість осіб однієї статі має складати не менше 30%. Проте, після місцевих виборів 2015 року, до міської ради потрапила тільки одна жінка від кожної фракції. Система квот не є досконалою, адже важливу роль відіграє мандат на місце (у прохідній частині списку чи вкінці). Також законодавством не передбачені "штрафні санкції" за невиконання партіями квот.
Проте, як зазначає Наталія Стрельчук, квоти - це не "пільги для жінок". Вони є гендерно-нейтральними, тобто як такі, що коригують представництво обох статей у політиці.
Тому збільшення жінок у політиці – це питання ментальності та довіри населення міста. І 8 березня - хороший привід згадати, що кількість представниць жіночої статі першочергово потрібно збільшувати у депутатських корпусах, а не одарувати їх квітами на сходах міської ради.
Олена Дуняк
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
