Видання здійснено Муніципальною бібліотекою в рамках міської програми підтримки книговидання імені Антона Кохановського.
Автор проекту – директор Муніципальної бібліотеки Леся Щербанюк. Аналіз адресних книг, зіставлення старої й сучасної нумерації та топографії вулиці, архітектурної стилістики будівель здійснив львівський краєзнавець Ігор Мельник.
Презентація книги "Вулиця Українська: мандрівка у часі" відбулася у Муніципальній бібліотеці. На неї прийшло багато нинішніх мешканців, яких дуже цікавить історія їхньої вулиці.
– Ідея цієї книги народилася ще в 2006 році. Перша авторська програма у Муніципальній бібліотеці була саме про історію вулиці Української, – розповіла Леся Щербанюк. – Це одна з найдавніших і найпривабливіших вулиць та своєрідна мікромодель нашого міста. Її забудова розпочалася на початку ХІХ століття. Вона декілька разів міняла свою назву. Нинішню отримала 24 серпня 1944 року. Змінювалася також нумерація будинків, тому треба було все досконало звірити. Оскільки спершу вулиця називалася Нижньою Панською, то на ній селилися люди заможні. Тут проживали родини відомих землевласників, лікарі, адвокати, урядовці, фінансисти. Хоча мешкали і залізничники, друкарі, кухарі, двірники, візники, ремісники. Це були люди різних національностей: русини-українці, німці, поляки, євреї, румуни, вірмени. Їхнє спільне проживання було злагодженим, безконфліктним.
Як зауважив Ігор Мельник, він гуляв вулицею Українською, уважно роздивлявся архітектуру будинків і намагався зрозуміти, хто в них мешкав. Багато документів і карт він знайшов в Інтернеті. На щастя, австрійці дуже скрупульозно ставилися до кадастрових та адресних книг, які збереглися.
– Із книги я дізнався, що в моєму будинку на розі Української та Руської колись проживав Моріц Демант. Він був дідом письменника Петера Деманта (Вернона Кресса). А я досліджую його творчість. Отож переконався, що випадковості – це закономірності, – зізнався журналіст, історик Юрій Чорней.
– Я приємно вражений, що вийшла така гарна книга про нашу вулицю, – не стримував емоцій мешканець будинку № 37, професор ЧНУ Роман Волков. – Та не можу заспокоїтися, що зробили з будинком родини Гармузакі, де зараз знаходиться обласна станція переливання крові. Так по-варварськи знищили цю пам’ятку архітектури. У колишнього мера Миколи Федорука була задумка: після реставрації вулиці О. Кобилянської взятися за Українську. Дещо вже зроблено завдяки активним мешканцям. По цій вулиці можна проводити екскурсії для туристів.
Прийшов на презентацію і міський голова Олексій Каспрук.
"Я перегорнув кілька сторінок. І зрозумів, що це не просто книга, а посібник для мешканців вулиці Української. – сказав пан Олексій. – Її треба вручати кожному мешканцеві під розписку. У багатьох будинках квартири приватизовані. Отож мешканці мають зрозуміти, що ремонт фасадів – це їхні турботи. Ми займемося цією вулицею. Та це має бути спільна справа міської влади і мешканців. Такі книжки повинні бути про всі чернівецькі вулиці.
Книгу про вулицю Українську можна придбати у чернівецьких книгарнях.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
