Пані Оксану в Чернівцях знають як викладача медуніверситету і лікаря-кардіолога. Однак її соцмережі рясніють різноманітними фото. Кореспондент МБ поспілкувалася з Оксаною Петринич про її захоплення та поєднання з основною роботою.
"Люблю людей і люблю їх знімати"
–Фотографія – це хобі чи щось більше?
– Це частина мене, моя можливість пізнавати світ, моя здібність (просто мені це часто кажуть) (сміється, – авт.) показати буденні речі, що нас оточують, по-новому. І фотографія для мене точно не бізнес. У більшості випадків я фотографую лише тих і те, що сама хочу.
– Звідки з’явилося захоплення фотографією?
–Я пригадую процес друку фотографій у себе вдома – мій тато займався цим, і ми з братом завжди чекали цього дня, як свята: коли наглухо зашторювалось вікно, діставались всілякі баночки з розчинами, розкладались лотки, пристрої…Я дуже любила момент появи зображення на фотопапері …
Я завжди боялась татового фотоапарата "Зеніт", це для мене була "вища математика". Коли мені подарували "Смену", я клацала навмання. Вже під час навчання в медичній академії я мріяла про якусь хоча б простеньку цифрову камеру, а "дзеркалка" у мене з’явилася аж після захисту кандидатської дисертації… Техніка важлива, безперечно, але повір, що крутий кадр можна зняти і на мобільний телефон (сміється, – авт.)
Фотографувати мене спочатку вчило життя, потім ресурси Інтернету, перегляд робіт митців світового масштабу (дуже люблю Стіва Маккарі, Марка Лагранжа, безперечно Анрі Карт’є-Брессона). Ще немає року, як я стала частинкою чернівецького фотоклубу "Позитив", і я пишаюся можливістю перебувати і вчитися у такому товаристві фотомитців.
– Що чи кого ти любиш фотографувати найбільше?
– Я люблю людей і дуже люблю їх знімати. Так, у мене є улюблені моделі – це ті люди, які у кадрі виглядають невимушено, завжди по-різному, з непідробними емоціями… Також я люблю робити певні абстрактні знімки, щоб кожна людина могла побачити щось своє…
Цікаві кадри є завжди! У мене є правило, яке ще ніколи мене не підводило: "Хочеш упустити вдалий кадр – залиш камеру вдома, а телефон – десь глибоко у сумці". Працює на 100% .
"Мобільний завжди у моїй руці"
– Чи фотографуєш ти своїх студентів, пацієнтів, колег?
– Я фотографую рідних, друзів, колег, моїх студентів. Пацієнтів не знімаю з етичних міркувань, хоча, за їхньої згоди, це також буває.
Я обожнюю моїх студентів! Вони часто запрошують мене на заходи і після того, як я погоджуюсь, сором’язливо просять не забути фотоапарат (сміється, – авт.) Наш випускник БДМУ Оуенс Мбодічіма Семюель (той, що лікар-стиліст) також став відомим у Чернівцях, у тому числі завдяки моїм світлинам, про нього була стаття а одній із газет.
Для мене вдале фото – це не те, що зібрало найбільше "лайків" у соцмережі. Як каже авторитетний Тарас Перун (очільник фотоклубу "Позитив"): "Гарна людина на фото і гарне фото – то різні речі". Має бути певна взаємодія людини і речей, певна атмосфера, щоб виникало бажання повертатися до цієї світлини знову і знову...
– Фотоапарат завжди з тобою? Як "ловиш" цікаві моменти?
– Зі мною завжди є пристрій, який може знімати! Мобільний телефон завжди у моїй руці (за винятком робочого процесу, звісно). Після того, як я створила профіль у Інстаграмі, фото на мобільний – це ще одна моя робота (сміється, – авт.). Це так захопило мене!
– Знаю, що була уже виставка твоїх фото. Чи плануєш розвиватися й надалі, можливо, змінити сферу діяльності?
– Так, у червні відбувся мій дебют на фотовиставці "Такі діти. 10 років разом", яку організовував наш фотоклуб "Позитив". Авторів було 13, по п’ять робіт від кожного. Це була дуже важлива подія для мене. Щодо зміни сфери діяльності – я не думала, наразі мені вдається поєднувати роботу і фотографію. Рости потрібно постійно. Стагнація нищить тебе як особистість.
– Чи вміють наші люди фотографуватися, позувати?
– Люди є люди! Виглядають у кадрі по-різному. Я взагалі не люблю "позування як таке". Мені подобається ловити момент, коли людина рухається, щось робить типове для неї, не помічає, що її знімають. Часто за це мене хочуть вбити (сміється, – авт.)
Фото - одна з робіт Оксани Петринич. Модель - випускник БДМУ Оуенс Мбодічіма Семюель.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
