Чотири ікони юний майстер подарував бійцям у зону АТО. Ікона "Замилування" стала оберегом для всього полку.
Першокурсник Вищого професійного художнього училища №5 Іван Маковейчук виконав понад сотню робіт, освоїв до десяти різних технік, отримав 42 дипломи на конкурсах.
З Іваном ми зустрілися у Краєзнавчому музеї, де відкрилася його персональна виставка "Стежками Шевченка". Тут представлено 57 робіт юного майстра. Викладені бісером ікони, картини, пасхальне яйце. А ще картини з пластиліну, зерна, паперу, серветок, стрічок, на склі… Складені з сірників кораблі з білосніжними вітрильниками, шкатулки, палаци, замки… Усе це буквально заворожує.
– На виставці є тільки три ікони, хоча я зробив 40, але майже всі подарував родичам, друзям, знайомим, – каже Іванко. – Чотири ікони передав у зону АТО. Дружина одного бійця розповіла, що перед моєю іконою "Замилування", яку я виклав бісером і прикрасив блискітками, молиться весь полк. Вона стала їхнім оберегом. Викладати бісером я почав ще з дитинства. Часто колов пальці. Міг сидіти з ранку до вечора – не їв і не пив. Першу ікону зробив у п’ятому класі. Особливо важко було навчитися робити обличчя Божої Матері та Ісуса, відобразити їхні почуття любові, страждання, милосердя. Брав за зразок здебільшого канонічні ікони. Спершу робив замальовку, підбирав кольори, а потім вже викладав бісером. Над однією іконою працював місяць-два. Перед цим брав благословення у священика, молився, тримав піст. Це дуже трудомістка робота. Я навіть зіпсував собі зір, тепер мушу носити окуляри".
Увагу привертає великий портрет Тараса Шевченка в обрамленні маків, соняхів, колосків, викладений бісером. На інших картинах майстер відобразив вірш "Мені тринадцятий минало…" і замисленого Кобзаря над Дніпром. "Син змалку мріяв намалювати Тараса Шевченка, – розповіла мама хлопця Валентина Василівна, яка теж прийшла на виставку. – Я родом із Чернігівщини. Моє село знаходиться неподалік хутора Мотронівка, де поет часто гостював у свого друга Пантелеймона Куліша, відомого автора "Чорної ради". Якось ми поїхали із сином на мою батьківщину – йому тоді було десь 10 років. Пішли пішки до хутора, подивилися на ті місця, де бував Шевченко, послухали розповіді місцевих людей. Іванко так надихнувся цією мандрівкою, що одразу ж намалював поета на тлі квітів. А до 200-ліття з дня народження Шевченка він виклав його портрет бісером".
Матеріал про талановитого юного майстра Івана Маковейчука читайте у номері "МБ" від 16 березня.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
