Під час винно-поетичного вечора на фестивалі Meridian Czernowitz у Чернівцях поети розповідали про різні кумедні ситуації під час споживання вина. А також читали вірші, в яких згадувалося про цей алкогольний напій.
У вечорі взяли участь поети Ігор Померанцев, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Ірина Цілик, пише molbuk.ua
Юрій Андрухович зізнався, що у нього віршів про вино дуже мало, тому що вірші він переважно писав всередині 90-их років.
-А це був той період, коли у магазинах вино якщо й було, то вином його назвати важко, - сказав Андрухович. – Єдиний вірш, де у мене згадується про вино, - вірш "Промовляння самотній". Там є такі рядки: "Несеш отак мов клейноди а може клеймо дівоцтво ось його зимне плесо між двох берегів як між пут поки з лози постанеш уже не вином а оцтом скільки ключів назавше квітку в тобі відімкнуть". Мені, якщо чесно, потрібно було риму до слова "дівоцтво". А підходило слово "оцтом". Але оцет – не надто підхоже слово для романтичного вірша. Тому й довелося згадати про вино, адже вино якраз дуже доречне у таких випадках.
А Сергій Жадан розповів кумедний випадок, як вони з групою молодих письменників на початку 90-их років поїхали на відпочинок до Ялти.
-Там до нас звернулися працівники винного заводу "Массандра", - згадує С. Жадан. – Сказали, що вони українські патріоти і хочуть поводити нас винними підвалами. І що ми можемо з собою взяти порожні тари і набрати в них вина скільки захочемо. В нас тарне було, тож ми накупили кока-коли загалом 30 літрів. Виливали її куди лише могли – у відра, рукомийники… Але коли ми прийшли на завод, нам повідомили, що минулого вечора тут були американці і вони так напилися, що тепер керівництво заводу заборонило виносити з території заводу напої. Зате, сказали нам працівники, усе, що ми вип’ємо у підвалах, - наше. Отож, ми спустилися у підвали і почали дегустувати: червоне, біле, сухе, напівсолодке, міцне… Дійшло до того, що ми вже білим вином споліскували бокали. А мій кум Андрій Кокотюха фотографував мене, як я п’ю вино просто із бочки. Та все ж те все було культурно, пристойно. А от коли ми вийшли з прохолодних підвалів на 40-градусну спеку, у нас стався сонячний удар. Працівники заводу завантажили нас у транспорт і так ми дісталися додому. Наступного ранку нам дуже хотілося пити. І тут ми згадали про повні рукомийники кока-коли…Ось така історія".
Наприкінці винно-поетичного вечора, який був заключним на фестивалі, Сергій Жадан зауважив, що цей фестиваль Meridian Czernowitz видався йому найгарнішим:
-Усе так склалося: і публіка, і письменники гармонійно підібрані, і погода чудова… Взагалі фестиваль Meridian Czernowitz відрізняється від інших тим, що на інших публіка чекає на авторів. А тут автори приходять вчасно і чекають на публіку, яка також приходить вчасно, - жартома сказав письменник.
фото Василя САЛИГИ
