Український поет, перекладач та есеїст Андрій ЛЮБКА презентував у Чернівцях на фестивалі Meridian Czernowitz-2016 свою нову книгу "Кімната для печалі".
Презентація відбулася дев’ятого вересня у Центральному палаці культури у Чернівцях, пише molbuk.ua
Книга "Кімната для печалі" вийшла у видавництві Meridian Czernowitz. Про неї пишуть, що "це збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність. Покинуті, ревниві, зовсім юні й поглинуті спогадами про вже прожите життя – усі ці люди на межі відчаю знаходять власне місце для плекання туги, кімнату для печалі, захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме самотність – найприродніший стан людини".
Сам Андрій Любка на презентації розповів:
"У моєму помешканні в Ужгороді є кімната, в якій я складаю різні речі і вона вже як такий собі склад. Мені здалося, що в цій кімнаті якась особлива атмосфера. А ще у ній інший запах. Там завжди сушилися мої речі. І ось цей запах випраних сорочок, усіх цих мийних засобів мені видався таким приємним. І захотілося написати текст про таку кімнату, в якій втрачається межа реальності. А головний герой того оповідання в цій кімнаті відкриває можливість трансцендентного зв’язку і розчиняється…", - сказав письменник.
Андрій Любка також розповів, що у період, коли писав оповідання, які увійшли до книги, багато бував за кордоном.
-Я почав її писати у 2012 році, - сказав письменник. - Це був час, досить турбулентний у моєму житті, пов’язаний з тим, що я жив за кордоном, повертався, щось відбувалося… У моєму житті були якісь стосунки, які закінчувалися, не закінчувалися, відновлювалися. Чесно кажучи, мені тоді здавалося, що я дуже люблю подорожувати. А зараз я розумію, що просто намагався від себе втекти. Бо коли ти лягаєш спати, почуваєш себе самотнім. І те все, від чого ти втікав, тебе наздоганяє. Я писав одне оповідання, потім через три місяці написав інше… Мені здавалося, що вони абсолютно різні. А потім виявилося, що вони всі насправді мають щось спільне".
Андрій Любка зачитав на презентації одне з оповідань з "Кімнати для печалі" під назвою "Жінка і сірники". Це історія про романтичні стосунки з дівчиною з Ірану, з якою герой оповідання познайомився у Польщі, де вона навчалася в університеті. Вони почали зустрічатися, втім, перспектив ці стосунки не мали, тому що східна красуня відразу повідомила коханому, що її батько вже знайшов їй нареченого. Тож, поїхавши на канікули додому, дівчина так більше і не повернулася до Польщі і не відповіла на жоден електронний лист від героя оповідання. Більше вони ніколи не бачилися. Результатом цих стосунків став вірш "Жінка, яка голить ноги у твоїй ванній…"
Чи справді була така історія у житті Андрія Любки, письменник не зізнався. А на запитання ведучої презентації, що б він зробив, якби зараз тут у залі побачив ту дівчину, пожартував: "Відморозився б, мабуть".
Книгу "Кімната для печалі" можна було придбати на презентації за 90 гривень. Після завершення заходу до письменника вишикувалася черга шанувальниць, щоби підписати книгу і сфотографуватися. Андрій Любка, як виявилося, зле почувався, хоч і намагався не показувати цього. Все ж від інтерв’ю для molbuk.ua того дня відмовився, попросивши перенести на наступний день. Як з’ясувалося, письменник проводив презентацію з температурою 39.
Це вже друга книга, яку Андрій Любка презентував у Чернівцях під час фестивалю Meridian Czernowitz. Торік письменник представив свій роман "Карбід".
Фото Василя САЛИГИ
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
