На Чернівецькому цегельному заводі №3, де у травні цього року загинули двоє працівників, уже роками відсутня система управління охорони праці через небажання роботодавця витрачати на це кошти.
Про це йдеться у листі інспектора управління Держпраці в області Дмитра Костюка, який він скерував до редакції "МБ".
Чоловік повідомив, що він у серпні 2015 року здійснював перевірку цегельного заводу на предмет дотримання законодавства з охорони праці.
Читайте також: Трагедія на цегельному заводі в Чернівцях: на конвеєрі загинули двоє працівників
"На підсумковій нараді за результатами перевірки були порушені питання незадовільного стану охорони праці на підприємстві. Директор заводу Людмила Ватаманюк заявила, що "це потрібно нам (інспекторам), а не їй", – повідомив інспектор.
За його словами, на підприємстві роками не проводились перевірки техніки безпеки. Однак вже у серпні 2015 року перевірку таки призначили.
Щоправда, лише на три робочі дні, що, за словами спеціаліста, не достатньо для того, щоби здійснити повну та об’єктивну роботу.
"Таке велике підприємство, де є багато структурних підрозділів, неможливо перевірити за такий короткий термін. Проте навіть за три робочі дні інспектор загального нагляду, інспектор котлонагляду та інспектор енергонагляду встановили 55 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Ми з’ясували, що система управління охорони праці на підприємстві не функціонує", – повідомив інспектор.
Чоловік каже, що згодом він направив службову записку своєму керівництву, в якій йшлося про загрозу життю працівників і про прохання скерувати до Чернівецького окружного адміністративного суду позов про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду щодо цегельного заводу. Однак його прохання начебто відхилили.
"Нам із "буковинським гонором" заявили, що тут начальник він, і йому вирішувати, що робити і чи є небезпека для тих, хто там працює", – додав Д. Костюк.
У січні цього року управління Держпраці нарешті призначило перевірку підприємства
"Ми почали перевірку, але отримали розпорядження про її скасування, – каже чоловік. – І ось, 12 січня звучить "останній дзвіночок". На заводі стається нещасний випадок із завантажувачем-вивантажувачем тунельних сушил. Діагноз "неповна травматична ампутація 3-4 пальців лівої стопи".
Фахівець розповідає – навіть після цього випадку управління Держпраці жодних дій із заборони робіт підвищеної небезпеки не проводило.
"Цей нещасний випадок на совісті тих посадових осіб, які упродовж тривалих років "кришували" це підприємство, – каже Дмитро Костюк. – А юридичною мовою це звучить приблизно так: "Зловживання своїм службовим станом та недбале виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до тяжких наслідків". Поставте себе на місце роботодавця. Якщо він бачить, що можна не витрачати кошти на охорону праці, а вирішувати питання по-іншому… Зараз є велике бажання багатьох фігурантів спустити все "на гальмах". Знайти якогось "стрілочника" на заводі рівня робітника або списати все на потерпілих. У повідомленні про нещасний випадок уже прозвучало "самовільно включилася електроустановка"… Та спитайте будь-якого електрика з освітою ПТУ, і він вам відповість: електроустановки самовільно не вмикаються!".
Що ж стало головною причиною фатальних випадків на виробництві - людська необережність працівників чи службове недбальство керівництва, читайте у газеті "Молодий буковинець" за 16 червня 2016 року.
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
