Чистий четвер переживають сьогодні православні та греко-католики.
- У четвер Страсного тижня, який іще називають Чистим, споминаємо тайну вечерю Ісуса Христа, коли він сказав, що хліб — його тіло, а вино — кров його, - розповів священик храму Преподобної Параскеви Сербської у Чернівцях Володимир Токарюк. - Ввечері цього дня читаємо 12 Страсних Євангелій про те, як Ісус був засуджений Понтієм Пілатом.
За народними традиціями, у Чистий четвер прибирають оселю, а ввечері йдуть до церкви, де запалюють Страсну свічку.
- У Чистий четвер зранку милися, переодягалися в чисті сорочки, матері купали дітей. Вважалося, що в цей день вода набуває цілющих властивостей, забирає всі недуги, - розповів Микола Шкрібляк, директор учбово-методичного центру культури Буковини - Зазвичай у четвер пекли паски. Вогонь у печі розпалювали минулорічною освяченою шуткою-вербою. Перша паска називалася дорою, на якій робили тільки хрест. Її і ставили у великодній кошик. У дохристиянські часи випікали три види хліба: чорний, білий та жовтий, відповідно на славу землі, богам і сонцю.
"У гірських районах збереглася традиція посилати у четвер дітей по кукуцики до сусідів і родичів. Це маленькі хлібчики-перепічки з пташечками, шишечками, завитками. Цих дітей здавна називають вогниками – провісниками весни. Жінки тішилися одна перед одною: "А до мене нині приходило аж 30 вогників", - зазначив М. Шкрібляк. - Це була велика радість, коли до хати навідувалося багато діточок, які приносили звістку, що наближається великий день Христового Воскресіння".
Як розповів М. шкрібляк, після обіду в четвер йшли до церкви на Богослужіння і приносили додому Страсну свічку. Вважалося, що вона помічна від грому, нечистої сили, недуг. Це був домашній оберіг на весь рік.
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
