Сьогодні, 1-го квітня, виповнюється 75 років одній із найкривавіших подій в історії Буковини. 1-го квітня 1941 року в урочищі Варниця біля села Біла Криниця Глибоцького району було розстріляно сотні безневинних людей переважно румунської національності.
Менше року пройшло від приєднання Північної Буковини до СРСР. У березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували мешканців йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. Люди повірили, сформувалася колона з кількох тисяч осіб, серед яких були і молодь, і літні люди. Величезна колона рухалася з церковними хрестами та хоругвами, оскільки люди сподівалися, що у хрести стріляти не будуть.
Але неподалік кордону їх зустріли озброєні прикордонники. Перші постріли були зроблені вгору, потім почався масовий розстріл.
Загинули ні в чому не винні мирні люди, серед яких були і діти. Точну кількість жертв не встановлено досі. Ні родичів, ні близьких до того місця влада не підпускала. Лишень за кілька років по тому на їхніх кістках висадили смереки.
До 1991 року трагедію замовчували. Дуже довго про це мовчали навіть очевидці.
Кілька років тому на місці розстрілу, що знаходиться за два кілометри від лінії сучасного україно-румунського кордону, встановили пам’ятний знак загиблим. 1 квітня щороку тут відправляють панахиду, у якій беруть участь представники Генерального консульства Румунії в Чернівцях, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівники румунських національно-культурних товариств, місцеві мешканці, родичі загиблих із сусідньої Румунії.
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
