19 березня українській письменниці-"шістдесятниці", лауреатові Шевченківської премії Ліні Костенко виповнилося 86 років.
Якщо заглянути до "Вікіпедії", то всюди вказано, що майбутня поетеса навчалася у Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького.
І практично ніде не зазначено, що вона також навчалася і в тодішньому Чернівецькому державному університеті. Та це пам’ятають ті, хто свого часу також навчався у цьому виші.
-Коли я вступила на філологічний факультет ЧНУ, нам, студентам-першокурсникам, викладачі розповіли, що ми маємо честь перебувати у стінах закладу, в якому свого часу навчалася Ліна Костенко, - розповідає випускниця філологічного факультету ЧНУ Галина. – І на мене це справило враження! Мені захотілося навіть старанніше вчитися, щоби відповідати рівневі університету, в якому навчалася сама Ліна Костенко!
87-річна пані Марія вступила на філологічний факультет ЧДУ у 1948 році. Жінка недовго навчалася на стаціонарі: через місяць перевелася на заочну форму і влаштувалася на роботу, бо не вистачало грошей на безтурботне студентське життя. Але Ліну Костенко вона пам’ятає досі.
-Це був один із моїх перших днів навчання в університеті, - згадує пані Марія. - Студентів зібрали у великій аудиторії. І тоді я побачила її, Ліну Василівну. Не знаю, чи вона також була першокурсницею чи вже навчалася на старших курсах. Ліна була у світло-жовтій сукні, волосся до плечей, також жовтаво-світлого кольору. Така гарна молода жінка. Вона зайшла до аудиторії і сіла позаду. Дівчина поряд шепнула мені: "Це Ліна Костенко. Вона поетеса-початківець". Хоча на той момент Ліна Костенко ще не була дуже відомою, але її вірші вже друкували у журналах, в університеті її знали всі".
Довідка
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року у місті Ржищів на Київщині у родині вчителів. Українська письменниця-шістдесятниця. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), роману у віршах "Маруся Чурай" (1979, Шевченківська премія 1987), поеми "Берестечко" (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман "Записки українського самашедшого", що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.
Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
