До першого класу Артема проводжали вихователі притулку для дітей у Чернівцях. Тут же він святкував свій день народження. Найбільше хлопчик мріє про родину, де би його любили.
Семирічний Артем, незважаючи на свій вік, поводиться по-дорослому. Спілкуючись, хлопчик уважно слухає кожне слово. Дізнавшись, що про нього напишуть у газеті та, можливо, таким чином він знайде родину, хлопчик весело посміхається.
Артем розповідає про своє навчання в школі. Зізнається, що має безліч друзів.
- Та в мене їх ціла купа, – каже Артем, широко розводячи руками. – Це Люба, Маша, Саша, Славік, Настя. За партою сиджу з Кароліною. Але інколи пересідаю за іншу парту, бо Кароліна відволікає. Беру до школи машинку гратися, а вона все її випрошує в мене.
Згодом, трохи подумавши, Артем додає: "Та граюся лише на перервах".
Цю машинку Артемові принесли, як розповів, "друзі cвятого Миколая".
- До дня cвятого Миколая я писав листа і попросив машинку, – продовжує хлопчик. – Тож якось у гості до мене завітали його друзі й подарували мені її.
Артем дуже здібний до навчання. Він швидко все запам’ятовує.
- Одного вірша я розповідав на святі cвятого Миколая, а інший вивчив лише вчора. Його ще ніхто не чув від мене, – зізнається хлопчик і виразно починає розповідати віршика на два стовпчики: "В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох...".
Щиро посміхаючись, Артем розповідає про свої вподобання. Хлопчик показує власноруч виготовлені аплікації – зелене деревце, слоник. Все дуже акуратно зроблено.
– А про що ти мрієш? – запитую в Артема.
– Маю лише три бажання, – зізнається Артем, щиро дивлячись у очі. – Це двоколісний "велик", плеєр та, звісно, любляча родина. На "велику" дуже просто їхати. Я вже добре вмію. Одного разу я погнав на велосипеді з гори, завернув убік. Дорослі, які були поруч, злякалися, але я не впав.
"Дуже мрію, щоб до мене прийшли батьки і забрали в родину, – додає Артем. – Мені нічого від них непотрібно. Лише, щоб ставилися до мене, як і я до них, добре".
Коментар
"У притулку Артем вже півроку"
Жанна ЯНЧУК, директор притулку для дітей в Чернівцях:
– Артем потрапив до притулку у серпні під час проведення рейду в місті Сторожинець. Ми знайшли його на об’єкті незакінченого будівництва. На жаль, коли з’ясовували обставини, чому він опинився там сам, то не було кому повертати дитину. Мати була в нетверезому стані. Ця сім’я перебувала на обліку як неблагополучна. За час перебування у нас, мати лише двічі відвідувала дитину. Цього року дитина пішла в перший клас, і ми його відряджали разом з вихователями. Мама навіть у цей момент не навідалася до дитини. Так само не згадала і про день народження сина. Артем компанійський, рухливий, активний та доброзичливий хлопчик. Він гарно контактує як з дітками в притулку, так і в класі. Має багато друзів.
Хлопчик мріє про те, що буде сім’я, яка його буде любити. Час від часу згадує із сумом про маму, але ці спогади все рідші, адже, напевно, він вже забув, як виглядає його мама.
Від редакції: Людям, які хочуть прийняти дитину в родину, треба звернутися у службу у справах дітей Чернівецької ОДА (Чернівці, вулиця Університетська, 20; номер телефону — (0372)52-24-08) або в притулок для дітей (Чернівці, вулиця Головна, 169; номер телефону — (0372)7-45-04).
Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
