У Чернівцях мешканці міського району Садгори, на вулиці Александрі відзняли на відеокамеру, як у травичці грається миле руде лисеня. Побачивши людей, тваринка кинулася навтьоки. Та коли лисеня пересвідчилося, що йому ніхто не загрожує, зупинилося. Це і справді виглядало би дуже мило, якби це не була територія дитячого садка №26 у Чернівцях.
Мешканці навколишніх будинків стурбовані не на жарт – ділянка навколо військового містечка №20 перетворюється на непрохідний ліс. Хоча поряд мешкають люди, діти ходять у дитсадок, неподалік розташована школа. Щоб цей район не перетворився на дикий, активісти самотужки очищують його.
– Ми проживаємо неподалік цього військового містечка і бачили, яким воно було раніше і на що перетворилося в останні роки, – розповідає чернівчанка Ярослава ЗЕЛІСКО. – Його ще будували австрійці, й мало де в Україні було подібне військове містечко. Там був медпункт, клуб, інші будівлі. За роки розвалу армії тут чимало розікрали. Очевидно ті, хто мав до частини доступ. Наразі у військовому містечку вільно живуть лиси, юрбляться зграї собак. Цю територію облюбували непевні особи для розпивання алкоголю. А поруч діти йдуть до школи, дитячого садка. Щоразу прибираючи територію, знаходили багато шприців, вивезли безліч пляшок. А деякі безсовісні земляки, проїжджаючи у авто повз, навіть викидають там сміття. Коли я це побачила, сльози навернулися.
Пані Ярославу недаремно так вразила людська байдужість, адже вона разом із однодумцями упродовж останніх років власноруч прибирають цю ділянку.
Юрій БУРЕГА, екс-голова колишньої Садгірської райради:
– Лише цього року ми кілька разів влаштовували там суботники. Чистили, прибирали, спалювали гілки. Але ж за кілька місяців там знову все заростає, стає таким занедбаним, як і раніше. Бо там немає господаря.
Точніше, ця територія є власністю міноборони. На місцевому рівні у Чернівцях за неї відповідає комунальне-експлуатаційне відділення (КЕВ) військового оперативного командування. Воно несе відповідальність за частину, має утримувати його, охороняти.
Наразі там є лише охорона. З кінця 19 століття там була військова частина, напевно, 120-130 років перебували військові. А з 2003 року там занедбана територія.
Як голова райради відповідальність за цю ділянку я брав на себе. За останні десять років ми багато разів зверталися до міноборони щодо цієї території. Жодної реакції. Востаннє звернулися до міністерства навесні цього року. Через кілька місяців, влітку, отримали відповідь, що міноборони "взяло це до уваги". Мовляв, під час планування вони врахують, що тут є вільна частина.
Якби там були військові, вони б доглянули її. Наразі ділянка заростає, будівлі дедалі більше руйнуються. Лише там, де живуть сім’ї військовослужбовців, – порядок. Там люди доглядають територію.
З іншого боку, це величезна територія. Як би ми не хотіли її впорядкувати, ця територія – військовий об’єкт. Зрештою, якщо міноборони не може його утримати, то нехай віддадуть органам самоврядування. Ми вже наведемо порядок, зробимо гарний парк. А так на сьогодні ситуація патова. Втім, ми й надалі будемо прибирати.
Місцеві активісти укотре звертаються до всіх небайдужих чернівчан – допомогти.
– Ми хочемо знову зорганізувати суботники, щоб зо дві-три суботи громада прибирала, – пропонує пані Ярослава. – Комунальники могли би приєднатися і надати нам інструменти, трактори, щоб вивезти сміття. Знаємо, що є багато небайдужих людей, будемо просити колишніх військовослужбовців приєднатися. Хочемо бачити, що владі теж не байдуже. Разом з нами у робочих рукавицях мають бути депутати, керівники міста.
До речі
В архівах існує список, до якого входить і частина чернівецького військового містечка №20, яку мали приватизувати. 21 листопада 2013 року уряд Азарова доповнив перелік військових земель, які можна продавати, новими адресами. Це – 96 військових містечок або їхні частин, що можна відчужити разом з розташованим на них нерухомим майном. Частину військового містечка у Чернівцях – 15,23 гектара – станом на січень 2014 року Держземагентство оцінило у 19 мільйонів 415 тисяч гривень.
