Десятирічний учень п’ятого класу Чернівецької школи №12 Валентин БАБУХ щонеділі на дев’яту ранку іде до недільної школи при церкві Святої Параскеви. Там прислуговує під час служби у храмі, потім відвідує уроки Божого Слова, духовного співу, українознавства, малювання. За комп’ютер сідає не для того, щоби спілкуватися у соцмережах, а щоби знайти там зразок нової ікони і перемалювати її. У майбутньому себе бачить священиком. А ще – іконописцем.
Хлопець чудово малює ікони. Почав малювати їх рік тому і за цей час створив понад півсотні намальованих гуашшю ікон на різні релігійні сюжети. Є у нього ікони Діви Марії, Святого Миколая, "Стрітення", "Плач Ісуса Христа над немовлятами", "Таємна вечеря", малюнки різних церков... Є також майстерно виліплене із пластиліну розп’яття Ісуса Христа. Зараз, щоправда, у Валентина залишилося небагато картин: більшість із них він роздарував друзям, рідним.
– Рік тому мама запропонувала мені піти до недільної школи, – розповідає Валентин. – Я навідався туди і мені дуже сподобалося. Побачив у класі гарну ікону Ісуса Христа. Перемалював її і відчув, що хочу малювати саме ікони. Зразки для перемальовування шукаю в Інтернеті. Або фотографую.
Валентин – серйозний хлопчик, розмова у нього поважна, виважена. З нього й справді міг би бути гарний священик. Окрім свого незвичного захоплення, він ще добре навчається у школі та ходить на дзюдо. Валентинові також подобається усе, що пов’язано з козаками. У нього навіть стрижка "козацька" – з чубом.
– Я сина не змушую ходити до церкви та недільної школи, – запевняє мама хлопчика пані Галина. – Лише раз повела туди, і відтоді він сам щонеділі ходить, не пропускає служби та занять. Ще й мені часом докоряє, що я не регулярно ходжу до церкви. Я рада, що син знайшов собі заняття до душі і не тиняється вулицями без діла.
