Мабуть не у мене одного виникає відчуття, що у нашому королівстві відбувається щось недобре. Навколо нашого сонечка Людовіка залишається все менше ефективних менеджерів. Вони тануть, наче сніг весною чи немов доісторичні мамонти на ландшафті Євразійського континенту. Нас не може не хвилювати проблема, що монархія починає тріщати по дуже багатьох швах. Мабуть тут варто більш докладно розповісти, що маю на увазі.
У Верховній Раді все важче знайти стабільну моно більшість для прийняття тих чи інших законопроектів, а особливо тих, які необхідні для гарантування фінансової підтримки європейських партнерів. Великий Ара вже не має того надійного клею для цементування єдності у стилі турборежиму голосування, бо ні тобі цукерочок у виді додаткових бонусів для стимулювання лояльності, ні нагаєчки для контролю за відкритими кримінальними справами над "побратимами" по партії. Все це підточує фундамент законотворчої вертикалі.
А гасло про те, що для успіху менеджменту держави необхідна єдність гаранта та парламенту починає піддаватися великому сумніву, адже породило велику спокусу діяти гвинтикам управлінського механізму не у інтересах народу, слугами якого вони себе назвали, а зовсім навпаки.
Не може потішити успіхами і виконавча гілка влади. Уряди змінюються наче рукавички, але "геніальних управлінських рішень" як не було, так і нема. Натомість маємо все вигадливіші та креативніші корупційні схеми. То в Енергоатомі, то в міністерстві юстиції виявляють поганих хлопців, що так і норовлять підставити свого вождя. Що це за така груба невдячність, замість того аби цілувати руки та ноги? Вони немов на збитки так і норовлять поставити його у дуже незручне становище. Де та молода, амбітна команда, що мала докорінно змінити правила у нашій заскорузлій, олігархічно-кумівській політиці? Вже і антиолігархічні закони прийняли і санкції РНБО запровадили, а пандемія корупції лише поширюється.
Землетруси та цунамі постійно здригають і наш дипломатичний напрямок. То проблеми із затвердженням та пошуком послів до різних країн, то вже затверджені дипломати отримують кримінальні підозри. Та що ж воно таке коїться, що у нашій великій країні так важко знайти адекватних дипломатів серед мешканців одного кварталу? Маємо ж відповідні навчальні заклади, міжнародні відносини вивчають у десятках вузів, навіть у Чернівцях, а кадрів дефіцит. Якось воно не файно виходить.
Не справдилися наші очікування і на те, що достатньо змінити очільника офісу і наш управлінський механізм запрацює наче швейцарський годинник. Вже і під новим ідуть тріщини по стінах, хоч мені і раніше не завжди заходили надто оптимістичні пророцтва молодої людини із необгрунтованими амбіціями.
Мені дуже сподобалось порівняння нашої управлінської моделі із балістичною багатоступеневою ракетою. Так виглядає, що під час польоту від отих ступенів постійно позбуваються. Але ж так може дійти до того, що вже не буде двигунів, які рухатимуть ту пілотовану капсулу із кількох менеджерів. Чи не гепнеться вона тоді на землю? Чи полетимо ми з тим усім далі, чи пролетимо мов фанера над Парижем?
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
