Хтось здивований, хтось наляканий, а дехто і втішений. Ідеться про ту стрілянину, що сталася в Києві не між бандитськими угрупуваннями, а між поважними та впливовими державними структурами з силового блоку. Зрозуміло, що у мене немає повного фактажу обставин та причин, які призвели до згаданого інциденту, тож оперуватиму лише власними здогадками та дедуктивними висновками.
Коротка фабула того, що сталося. Одна структура підозрює досить високопоставленого командира іншої структури в співпраці з ФСБ та підготовці терористичного акту проти одного із впливових опозиційних лідерів невизнаної московією Ічкерії. Друга служба намагається вступитися за свого підлеглого і все це переходить у відкриту стрілянину в житловому районі столиці. Такий собі сюжет для бойовика.
Спробуємо без емоцій розібратися у ймовірних варіантах першопричин такого розвитку подій. Чи маємо ми в Україні прихованих агентів спецслужб ворога у нашій владі, збройних силах, спецслужбах? Хтось у цьому сумнівається? Чи можуть бути такі агенти в опозиційних до влади рашки політичних партіях чи збройних формуваннях? Однозначно, що можуть. Така традиція московії - глибоко конспірувати своїх агентів в усі можливі структури по цілому світу ще із часів ВЧК, КДБ, а то й імперії Романових. Хіба історія не знає чиїм агентом був терорист, який вбив наслідника престолу Австро-Угорщини, що призвело до початку Першої світової війни. Тож імовірність співпраці з ФСБ одного із командирів РДК ( Російського добровольчого корпусу) дуже ймовірна, але от всі подальші дії служби, яка відповідає про безпеку України викликають безліч питань.
Вже роками триває дискусія про необхідність регулювання законом діяльності такої важливої інституції, бо й досі трапляються випадки, коли вона чи то бореться, чи очолює корупцію, пресує опозицію та бізнес, співробітників НАБУ – перелік можна продовжувати. Отож і виходить, що замість роботи у інтересах держави окремі підрозділи СБУ виконують дуже "специфічні" функції під прикриттям безпеки цієї держави.
Важко зрозуміти і те, що робить розвідка зі зброєю не на вулицях ворожих чи окупованих міст, а в житловому районі Києва?
Тож які з цього інциденту можемо зробити висновки? Відсутність координації та робота у сумнівно –правовому режимі раніше чи пізніше мали призвести до такого результату. Це нагадує поговірку, коли ліва рука не знає, що робить права.
Тож чи можуть такі інциденти виникати у майбутньому? На жаль, так. Допоки керівники послуговуватимуться власними амбіціями, а не чіткими правилами, протоколами та алгоритмами дій у тій чи іншій ситуації та при проведенні певних спеціальних операцій. Особистість - це важливо, але не можна все зводити до єдиного центру керування тоді, коли там відсутній справжній професіоналізм. Значно кориснішою буде комунікація між багатьма високопрофесійними службами, що діють у жорстким умовах правил та обмежень.
Наразі не варто розганяти бурю в склянці води, робити надмірні узагальнення та висновки, а дати можливість втихнути емоціям та провести реорганізацію алгоритму дій на таких ситуаціях.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
