Останні декілька тижнів відбувається суттєва ескалація та обмін ударами між нашими силами безпілотних систем та ворогом.
Це прикро усвідомлювати, але наша спроможність претендувати на паритетність обміну ударами, стала можливою лише на п’ятому році повномасштабної війни. Чому так? Адже захоплення Криму та Донбасу розпочалося ще у 2014 році ? Шкода, та у нас досі влада перебуває у стані дитячого інфантилізму. Мамо, купи мені велосипед. Тату, хочу смартфон чи ноутбук. Хіба не так виглядає, коли ми на усіх міжнародних майданчиках повторюємо мантру – дайте нам ракети, дайте нам Петріоти? Хіба не дивно, що країна, яка була здатна виробляти ракетоносії для виведення апаратів у космос тепер жебракує? Риторичне питання.
Та минулого не повернеш. Наших "славних" політиків, які розпродували зброю та марили багатовекторністю і "щастям" у Євроазійському економічному союзі вже не засудять ні морально, ні фізично. Отакі ми толерантні та гуманні. Ми любимо обирати злодіїв та корупціонерів, бо ті обіцяють перед виборами побороти та подолати корупцію. Щоразу ми стаємо на одні і ті ж граблі. Ми любимо вірити у кумирів, що прийдуть та зроблять нас щасливими. Як нам хочеться мати свого месію, що повирішує за нас усі найактуальніші проблеми. Шкода, що наївні націоналісти роками попереджали – не можна вірити московії, потрібно готуватися до війни із нею, потрібно виховувати патріотизм народу. Та хіба ж їм йняли віри?
Може час вже повернутися від віртуальної до реальної оцінки ситуації, а вона відповідає біблійній формулі – око за око, зуб за зуб. Аби здолати такого ворога, як "імперія зла" потрібно наносити йому адекватні за відчутністю для економіки та військового потенціалу удари. Переконаний, що якби ми мали таку спроможність у 2023 році, ми б зараз перебували у кардинально іншій ситуації.
Інколи чую поміж людьми - може варто припинити бити по НПЗ, по їхніх логістичних центрах, по шляхах постачання та логістики до Криму і тоді москаль перестане бити по нас. А хіба ж він не робив цього в 2022, 2023 та пізніше, хоча ми тоді не мали спроможності відповідати йому належним чином? Тож таке умиротворення ні до чого не призвело.
До миру є лише один шлях – власна балістика, власна антибалістика, кратне нарощення щільності та потужності ударів не лише у глибину московії, але й по її двох столицях ( Москві та Санкт – Петербургу).
Прикро, що наші союзники досі бояться розвалу московії, а без цього стабільного миру у світі не буде. Бо вісь зла Росія-КНДР-Іран-Китай не має намірів зупинятися та будувати вільний та стабільний світ. Вони потребують та прагнуть зовсім протилежного – хаосу. Вампіри живляться кров’ю. Для диктаторів такого штибу, то ритуальна містика, яка утримує їхні режими при владі. Мир та демократія, то для них голка з казочки про Чахлика Невмирущого. Тому ми зараз не маємо права моргнути першими і відвести погляд, бо відразу отримаємо удар у відповідь. Наші боксери – чемпіони довели, що перемога лише тоді, коли ти б’єш першим, сильніше та точніше. Тож побажаємо нашим ЗСУ так діяти і надалі.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
