Пошановувачі творчості Олександра Дюма та його безсмертних творів про пригоди мушкетерів повинні пам’ятати головне гасло літературних героїв "один за всіх та всі за одного". Мені не випадково пригадалися саме ці літературні персонажі, бо коли бачу пресконференцію головних очільників коаліції "охочих" у мене виникає асоціація саме із мушкетерами та їхнім правилом бойової солідарності. Хто б міг подумати, що саме воно стане таким актуальним за більш ніж століття потому.
Мої інтелектуальні читачі самі визначань, хто із них є ким, та мабуть усі погодяться із тим, хто виступає у ролі Дартаньяна. Та я все ж наважуся запропонувати і свій варіант. Араміса віддамо французам і їх президенту Макрону. Атоса напевно запропонуємо Німеччині та їх Мерцу. Стармеру пропоную роль Партоса, хоча його незабаром замінить інший лідер лейбористів. Та переконаний ми не втратимо підтримку Великобританії.
Декілька днів тому Франція святкувала одне із своїх головних державних свят День взяття Бастилії. Напередодні цього свята відбулася вже згадана мною зустріч коаліції охочих. Була створена нова коаліція – антибалістична. Вся цивілізована Європа була присутня на урочистому параді військ на Єлісейських полях. Була присутня на ньому і Україна із нашими летунами та парадним розрахунком у строю. Ми впевнено стаємо невід’ємною частиною, головною безпековою ланкою у безпековому ланцюгу Європейського континенту.
Здається, Європа таки прокинулась і збагнула, що лише у єдності та спільними зусиллями вона спроможна гарантувати собі безпечне майбутнє. Прикро, що не всі у ЄС розуміють важливість не педалювати історичні помилки минулого, бо їх було аж надто багато. Не знайдете країни чи країн, які б у минулому не воювали між собою чи у різних військових союзах. Пригадаємо лише Другу світову війну і ми побачимо, що більше десятка європейських країн були у союзній коаліції із Гітлером. Тож чи варто між собою тепер з’ясовувати стосунки та виставляти претензії ? До чого тоді скотиться Європа? Мабуть, варто Єврораді та Європарламенту на законодавчому рівні покласти край таким спробам, бо такі розбірки ні до чого доброго не приведуть. Саме ці інституції повинні стати таким собі третейським суддею, якщо раптом виникатимуть якісь суперечки.
Не потрібно плекати ілюзій, що навіть по завершенні гарячої фази агресії московії проти України знову настане тривалий мир. Окрім самої рашки є ще непередбачуваність відносин зі США, невідома перспектива економічних та політичних стосунків із Китаєм, внутрішня загроза реваншизму крайньо правих та популістських рухів.
Тож спокійного життя очікувати не варто. Демократія та безпека потребують постійних та вагомих зусиль. "Тому один за всіх та всі за одного" – це гасло для Європи не на одне десятиліття. Літературні герої Дюма завжди виявлялись переможцями. Вірю, що і Європа буде переможцем у цій складній історичній ситуації. У цій відносно невеликій частині планети усе надто взаємопов’язане, тож зруйнувати цю єдність - це самогубство. Сильна економіка, сильна автономна військова складова безпеки - єдині гарантії стабільності та процвітання кожного окремо та всіх разом.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
