Минув дводенний саміт керівників країн НАТО у столиці Туреччини Анкарі. Перед його початком були певні острахи, чи не стане він останнім, а США не грюкнуть дверима на вихід. Та все обійшлося малими негараздами: Трамп наїхав не очільницю уряду Італії Мелоні, знову згадав про Гренландію, наказав припинити торгівлю з Іспанією…
Та головне - альянс зберіг свою єдність і дав зрозуміти, що на втіху ворогам не має наміру припиняти існування. Дональд задоволений, що Європа збільшує видатки на оборону та розвиток ВПК, бере більшу відповідальність на себе за безпекову ситуацію в своєму регіоні, обіцяє і надалі бути гарантом демократичних цінностей на 360 градусів, тобто по цілому світові.
В адміністрації США таки зробили висновки, що якою б не була військова потуга країни, але сам у полі не воїн, та існує вкрай важлива потреба у союзниках. Бо не можна обзивати своїх друзів, а потім вимагати від них військової підтримки. Тож можемо чітко відзначити, що у НАТО минула фаза певної дестабілізації і блок вийшов зі стану турбулентності.
Організація та проведення зустрічі у Анкарі дали значні дивіденди і Туреччині. Всі оцінили, а найперше США, що ця країна є важливим союзником альянсу на південному фланці та важливим фактором стабільності на Близькому Сході. Найближчим часом буде переглянута політика певних обмежень та санкцій, які були накладені на неї США. Насамперед це стосується можливості придбання нею сучасних літаків – F 35. Головне – Туреччина і надалі залишається фактором гарантії стабільності в Чорному, Середземному морях та важливим комунікатором у відносинах на Кавказі, Середній Азії та із країнами арабського світу.
Не залишилась без позитиву від цієї зустрічі і наша країна. Були підтверджені не лише фінансова підтримка України на два найближчі роки (2026 -2027) але і роль нашої держави у розбудові безпекової ситуації в Європі. Неймовірні здобутки нашого військово-промислового комплексу в адаптації та швидкому пристосуванні до умов сучасної війни викликають у союзників не лише повагу та захоплення, а і бажання здобути той неоціненний досвід, якому варта наслідувати.
Чого варта лише обіцянка Трампа сприяти переданню ліцензії на виробництво ракет до систем Петріот і, можливо, не тільки їх. Жорсткі умови, в яких доводиться нашій країні розвивати своє військово-оборонне виробництво, дають ефективні результати у ланцюгу від ідеї до кінцевого продукту. Практичний досвід застосування, можливість випробування та постійне вдосконалення при застосуванні у бойових умовах дають значну фору нашим виробникам.
На те, що у Європі та світі пішли б роки, чи навіть десятиліття, у нас ідуть лічені місяці. Дай Боже, аби лишень слова Дональда про можливість запуску виробництва ракет-перехоплювачів балістики перетворились у реальні справи. Якщо це вдасться, то країна стане важливим гарантом безпеки не лише для своїх сусідів але і для багатьох інших країн демократичного світу. Мабуть саме тому відбувся і вагомий контакт президентів Польщі та України. Здається Навроцький чітко визначився із тим, хто є найвагомішою загрозою для безпеки Польщі. Визнано це і у підсумковій декларації учасників саміту. Саме РФ є стратегічною небезпекою для Європи у найближчі десятиліття.
Як завжди, закликаю не впадати у ейфорію та із терпінням та витривалістю продовжувати підтримувати ЗСУ, зберігати національну єдність та вірити, що темні часи не вічні і за ними обов’язково настане світло.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
