Чого чекати від вуйка Сема? Блог Ярослава Волощука

Кілька днів тому відбулися довгоочікувані перші телевізійні дебати між діючим та екс – президентом США Байденом та Трампом. Україна також перебувала у зрозумілому переживанні так, наче б то і вона бере участь у тих виборах. Але наші хвилювання можна пояснити тим, що від того, кого оберуть у значній мірі вирішуватиметься і наша доля. Адже, якщо за Байдена нам надають, хоч і не таку по темпах потужностях допомогу, та чи буде вона при Трампі під великим запитанням.

Світ перевернувся догори дригом і якщо раніше республіканці були жорсткими яструбами у протистояння із радянським союзом, то тепер трампісти перетворилися на ізоляціоністів та популістів, що за пустопорожніми гаслами ігнорують свою глобальну роль у світовій політиці. Ціни на бензин та внутрішній добробут перебивають роль лідера світової демократії. Тому здавалося б риторичне запитання – чого очікувати нам від вуйка Сема? – має для нас далекосяжне значення.



Перша реакція на проведені дебати на жаль без особливих та райдужних перспектив. За всіма оцінками експертів та політичних аналітиків – вік Байдена таки дався у знаки і він не був радикально переконливим. Тож навіть у разі його перемоги нам не варто очікувати на інтенсифікацію військової підтримки, бо ми вже бачили, як важко його адміністрації давались рішення про танки, літаки та ракети, тож сумнівно, що щось зміниться у майбутньому. Хоча залишається варіант, що під потужним тиском партійців він може відмовитись від лідерства та кандидатства на користь віце-президентки Каміли Гаріс. Вона на фоні Трампа виглядала б значно успішнішою претенденткою на президентську посаду. ЇЇ перемога у президентській гонці більш прогнозована. Що переможе у виборі - власні амбіції Байдена, чи інтереси партії, а можливо і цілого світу покажуть з’їзди партій.

Аналогічна ситуація і у республіканців, де також є потужна кандидатка, яка більш прогнозована для світових політиків та традиційних консервативних прихильників старих традицій та цінностей республіканської партії.

Ситуація невизначеності ще пояснюється і тим, що і сам Трамп є дуже контраверсійною та екстра неординарною особою, що здатна рішуче та непередбачувано змінювати свої позиції. При всіх заявах, про припинення військової допомоги Україні за певних обставин він може прийняти рішення і про виділення нам такої потужної військової техніки та озброєння, яке б забезпечило разюче переважання на полі бою і значно б прискорило знищення зброєвої переваги ворога.

Тож наша ситуація в ідеалі примушує нас більш активно працювати із європейськими партнерами, не припиняти активно працювати над питанням передачі нам заморожених російських активів і головне залучати максимально інвестиції у власну оборонну промисловість, аби не залежати від ласки та доброї волі інших.

Досвід успішних ударів далекобійними безпілотними апаратами доводить, що найкраща допомога - то власна зброя.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram