Дефіцит бензину. Не чекали? Блог Ярослава Волощука

У нас і війна вже третій місяць, і несподіванки. Московити більше року стягували війська до наших кордонів і на півночі, і на сході, і в окупованому Криму. Та нас запевняли, що війни не буде і ми будемо у травні смажити шашлики. Вісім років ми воюємо, але замість того, аби мати програму переозброєння, мали програму великого будівництва та асфальтування доріг. Тисячі кілометрів доріг для швидкого просування ворожих танків та броньованих машин замість тисяч систем "Стугна", " Корсар", " Вільха", "Нептун", " Блискавка". Ми просимо в Ізраїлю системи протиповітряної оборони, не фінансуючи достатньо власні ракетні розробки. Дивуємося, що окупанти вивозять зерно з Херсонської та Запорізької областей, але не дивуємося, чому воно не було вивезене пів року тому в безпечніші місця. Дивуємося, що вороги смалять ракетами по наших нафтобазах, вимагаємо від Європи ембарго на нафту та газ із Росії, але купляємо бензин у Європі, що виробляється з російської нафти. А де наша програма за вісім років війни по виробництву біопалива? Адже ми аграрна країна і маємо не вимірювані запаси біомаси. Може замість декількох великих нафтопереробних заводів краще було мати сотні тисяч різної потужності установок для виробництва біопалива? Чомусь Бразилія дозволяє собі їздити на спирту, хоча і не межує з Московією. Ми тішимося, що на Заході заморожують статки та кошти російських олігархів, але чомусь самі не конфісковуємо майно тисяч колаборантів та корупціонерів, які сиділи від ОПЗЖ у районних, міських чи обласних радах, у Верховній Раді і сукупно мають майна на декілька наших річних бюджетів.

Тепер же ми дивуємося, чому в нас виник дефіцит бензину під час воєнних дій, коли приймаємо відміну мита на ввезення євроблях. На кордоні волонтери не можуть вільно перетнути кордон, бо черги з тих, хто прагне скористатися нагодою ввезення авто. То у нас війна чи ні? Бо Чернівцями вже важко не лише проїхати, але й пройти через кількість авто. Може бензин потрібен для авто критичних служб, військових, громадського транспорту, а престижні дорогі авто можуть заправлятися за потрійним тарифом для допомоги війську? Ми хвалимося, що у нас держава в смартфоні, але не завжди готові до кібератак. Тож на завершення хочеться запитати, коли вже з’являться мізки в смартфоні? Тож, дай Боже, нам уникати нових несподіванок.