Вся ця історія із нагромадженням російських військ біля кордонів України чомусь мені нагадує ЗНО, яке здійснила Росія для перевірки реакції та спроможності НАТО. Звичайно, для людини, яка мислить логічно, відверта агресія проти нашої держави могла б бути суїцидом для РФ. Але ми маємо справу не із раціональним мисленням, а із викривленим мисленням диктатора. Можливо, років за двадцять ми дізнаємося правду про цю ситуацію, але поки що можемо робити лише припущення. Росія клянеться в миролюбності, однак постійно нарощує кількість військ. США та Велика Британія називають конкретні дати вторгнення та вивозять своїх громадян. Наша ж "жартівлива" влада співає куплети з пісні "А в основному, чарівна маркізо, прекрасно все, прекрасно все". Деякі бізнесові щурі встигли повтікати чартерними рейсами. Пружина стиснулася неймовірно, і чим це все мало закінчитися, відомо лише режисерам та головним виконавцям цієї драми.

Наша недалекоглядна влада іноді навіть намагалася звинуватити Захід у розгоні паніки. Але якби не це, то яка б була причина фарширування наших ЗСУ такою кількістю зброї? Тож краще нагнітати й у фіналі не отримати вторгнення, ніж навпаки – ховати голову в пісок і отримати військову авантюру.

Що ж до самого НАТО, то без уже згаданих мною США та Великої Британії, ця організація, мабуть, отого ЗНО не склала б. Адже частина членів добре знає, що таке "братська" любов Росії, а інша частина відверто куплена бізнесовими вливаннями РФ. Не буду називати, які саме країни, бо ви їх і так добре знаєте.

Які ж висновки? НАТО – надто бюрократизована структура, тож нам потрібно швидко розвивати свою військову міць. Оформлювати поза НАТО військово-політичні союзи із тими, хто справді наші друзі не на словах, а у справах. Творити цей східний мур із Великої Британії, Польщі, країн Балтії, шукати інших союзників. Та найголовніше - цементувати єдність у нашій державі на основі нових фахових та патріотичних політиків, що зможуть мобілізувати економіку на зміцнення обороноздатності. Московська імперія рано чи пізно мусить розвалитися. Наразі ж варто нарощувати свою силу.