Чи реальний музей у Садгорі? Блог Ярослава Волощука

Відшуміли урочистості з відзначення 250-ої річниці заснування поселення Садгора, а отже, за веселощами свят ідуть прозаїчні будні.
Під час заходів із відзначення ювілею, а це і погашення марок, і науково-краєзнавча конференція, від їх ініціаторів та організаторів неодноразово звучала думка, що Садгора достойна власного музею.

І, треба відзначити, що то не є якась нездійсненна фантазія. Таких поселень як Садгора з такою багатою археологічною, нумізматичною, авантюрною та ще багатьма іншими додатками історією не так вже й багато на Буковині. Тож коли вже десятиліттями влада декларує преференції для туристичного розвитку краю, непогано було би ті декларації втілювати у життя. Навіть приміщення для музею вже пригледіли – це колишня дитяча бібліотека у самісінькому центрі старої частини Садгори.

Чи буде чим заповнити музейну експозицію, питання риторичне. Експонатів можна набрати стільки, що і наміченого приміщення не вистачить.
Та мені як архітектору хотілося би спрямувати ініціаторів музею на те, що у сучасному світі музей – це не тільки фото на стінах та документи на стелажах. Для прикладу наведу краєзнавчий музей у Сучаві. Там за основу взято будівлю колишньої повітової адміністрації. На реставрацію та реконструкцію будівлі виграли грант від Євросоюзу. Під час реалізації ідеї вони не лише збільшили на третину свої площі, але і перетворили музей на громадський простір із застосуванням новітніх музейних технологій (інтерактивні дошки, монітори тощо). Адже якщо не все можливо розвісити на стінах, то в безмежних об’ємах віртуальної пам’яті можна зберігати мегабайти зображень експонатів.

То якщо вже влаштовувати музей у Садгорі, то він має бути із застосуванням новітніх технологій. Крім того, він повинен передбачати не лише відвідання невеликих екскурсійних груп, але і можливість проводити у ньому уроки історії, нехай і невеликими групами.

Звичайно, жоден музей не є повноцінним без наявності реальних артефактів. Та з цим у Садгорі дефіциту не буде. Тож хочеться побажати ініціаторам цієї ідеї та владі дослухатись до головного гасла міста "Спільними зусиллями", адже Садгора багата на історію міжнаціональних стосунків, толерантне співіснування громад, світлі й трагічні сторінки минулого, без знання яких ми не виховаємо майбутні покоління.