Домашнє завдання для ЗЕ. Блог Ярослава Волощука

Те, на що так довго очікували, таки відбулося. Наш президент таки відвідав США та зустрівся з їхнім президентом. Навколо цього візиту була така інформаційна хвиля, що іноді складалося враження, що то мав бути контакт із інопланетянами. Але, може, так воно і є. Іноді видається, що наша та їхня влада справді з різних планет. Так, якщо перекласти на зрозумілу мову, нам потрібен хтось потужний, який підпишеться за нас у протистоянні без правил із хуліганом та бандитом. Йдеться не про те, щоби за нас хтось воював, але відстоював наші інтереси на міжнародних майданчиках. У нас уже є непогані та прагматичні відносини з Туреччиною, яка довела, що стала потужним політичним та військовим гравцем на Близькому Сході. Ідеально, якби ми змогли відродити щось подібне до АБН ( Антибільшовицького блоку народів ). Такий собі військово-політичний союз супротивників Росії. Адже, як каже народна мудрість, гуртом і батька бити легше. А Пу – нам зовсім не батько, а найлютіший ворог.

У сучасному світі великою потугою став Китай. У військовій та космічній сфері він майже на рівні протистоїть США. Але ми не можемо повноцінно довіряти цій країні, бо у багатьох питаннях вона надто близька з РФ. Отож альтернативі союзу зі США наразі просто не існує. Але і США не товаришують із будь ким. Тому і наш ЗЕ отримав певне домашнє завдання.

Не потрібно бути великим експертом аби зробити висновок, що ми можемо бути цікаві для світу, якщо у нас буде потужна економіка. А цього не можливо досягнути з ручними прокурорами, судами чи іншими правоохоронцями. Нам потрібно перервати цю причинно-наслідкову залежність. Немає сильної економіки, бо немає інвестицій, нема інвестицій – бо немає гарантованої правової безпеки для інвесторів. А сучасних передових технологій та розробок нам не бракує. Відсутній лише стабільний механізм із їх впровадження. Авіаційні технології, ракетні розробки, мотори, авіадвигуни, сучасні танки та ще безліч розробок у ВПК – роблять нас вельми конкурентоспроможними. Не багато країн НАТО мають такий потенціал.

Як із цим домашнім завданням зможе впоратися наш шоумен, побачимо вже цього року. Бо відтягувати його виконання немає ні часу, ні запасу міцності. Адже олігархи, корупція, бідність – роблять свою справу. Країна жебраків та правового нігілізму і анархізму не має шансів на успіх.