Кого обрали, те і матимемо…

Місцеві вибори викликали у мене асоціацію із відвідуванням секонгенду. Лахів наче і багато, вибрати важко, а то й нема що. Можливо, частково саме цим
можна пояснити таку низьку активність виборців. Адже усі кандидати – на одне лице – усміхнені, веселі та задоволені собою.

Менше з тим. Що обрали, те і матимемо. Тож варто поміркувати, як будуть розвиватися події? У ідеалі мало би бути як? Оскільки переважної більшості
жодна з партій не має, то потрібно створювати працездатну коаліцію.

Найкраще, коли ця коаліцію створена під реальну стратегію та програму дій. Адже проблем на рівні області чи міста більше ніж достатньо. Комунікації – у
вкрай занедбаному стані, місцеві дороги – яма на ямі, система управління потребує докорінної модернізації, адже копіює ще радянські часи. Те, на що ми
орієнтували область, – туризм – через пандемію перебуває у затяжній кризі і нікому не відомо, коли вона закінчиться. Тож потрібні неординарні та
креативні погляди на розвиток краю та міста. Потрібно врешті повернути свій погляд із сфери обслуговування на виробництво. Як ніколи актуальним стає
питання переробки аграрної продукції. Це не тільки створення тисяч робочих місць, але і вирішення логістичних питань. Потрібно врешті серйозно
поставитись до проблем переробки та утилізації сміття. Прикро бачити, як колишній флагман промисловості машзавод, який виробляв обладнання для
нафтової та газодобувної галузей, все більше занепадає. Влада не повинна наче страус ховати голову у пісок та робити вигляд, що порятунок великого
промислового гіганта – його власна проблема. Адже за активної участі та підтримки влади саме він може виробляти різне за потужністю обладнання для
піролізного процесу переробки пластику, шин, установки для виробництва біогазу, невеликі заводи для виробництва асфальту. Величезний досвід зварних
робіт дозволив би навіть зварювати плавзасоби для нашого Дністровського водосховища – чи не найпривабливішого місця відпочинку у часи заборони на
закордонні мандри.

Та це лише наші мрії. Бо буденність буде простішою та банальнішою. Депутати воюватимуть за посади, ділитимуть землю, прагнутимуть чинити більші чи
менші перевороти, вступати в опозицію з мером чи головою області. Та головне – це дуже швидко забудуть все, що вони обіцяли виборцям. Але що тут
дивуватись, ми ж обрали тих, кого хотіли.